Вплив війни на психологічний стан вразливих категорій внутрішньо переміщених осіб в Україні

Abstract

У статті представлено міждисциплінарний аналіз психологічного стану внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) в Україні з акцентом на найбільш уразливі категорії населення в умовах повномасштабної війни. У дослідженні розглядаються люди з інвалідністю, діти, багатодітні родини та особи похилого віку як групи, що зазнали найбільш глибокої психо- соціальної дестабілізації внаслідок переїзду. Ці категорії найчастіше позбавлені належної уваги у загальних гуманітарних програмах, що ускладнює їхню соціальну інтеграцію, а існу- ючі механізми підтримки виявилися недостатньо ефективними для задоволення їхніх специ- фічних потреб. З’ясовано, що війна спричинила кумулятивну травматизацію, коли зовнішні загрози – втрата житла, соціального оточення, фізичної безпеки – поєднуються з внутрішніми ресурс- ними обмеженнями, знижуючи здатність до адаптації. Комбінований вплив гострих стресо- вих чинників і хронічної нестабільності призводить до виснаження адаптаційного потенціалу особистості. Окрему увагу приділено феномену екзистенційної травми, втраті контролю над життям, дезадаптації та відчуженню. Підкреслюється, що ці стани вимагають спеціалі- зованих підходів до психотерапевтичної допомоги. На основі емпіричних даних показано, що психічне здоров’я ВПО тісно пов’язане з соціальною інтеграцією, доступом до базових послуг, підтримкою з боку громади та стабільністю середовища. Запропоновано концепцію цілісної психосоціальної підтримки, яка поєднує кризове втручання, створення безпечного простору та активізацію внутрішніх ресурсів. Аргументовано необхідність довготривалих, цільових про- грам допомоги, що враховують специфіку кожної категорії вразливих ВПО. Отримані результати підкреслюють важливість розробки структурованої державної політики з фокусом на стійкість, інклюзію та профілактику хронічних психоемоційних пору- шень, як серед вразливих категорій ВПО, так і зі всіма внутрішніми переселенцями в країні. Рекомендації, сформовані на основі дослідження, можуть слугувати основою для покращення національних стратегій та міжнародних гуманітарних ініціатив.