ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА ЯК СИСТЕМОТВОРЧИЙ ЧИННИК ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Abstract

У дисертації досліджується феномен екологічної культури у широкому діапазоні теоретичних та практичних виявів, а також особливості його генези та формування як чинника становлення екологічної безпеки суспільства. Визначено складові екологічної культури, параметри, рівні її розвитку. Основний акцент робиться на значенні екологічної культури в розбудові екологічної та, в кінцевому підсумку, національної безпеки держави. У зв’язку з цим проаналізовано основні методологічні підходи в дослідженні екологічної безпеки, здійснено її концептуалізацію, розробку методів оцінювання та визначення місця в 30 національній безпеці України. З огляду на міждисциплінарний характер екологічних проблем, в роботі запропоновано стратегію екологічної безпеки соціально-економічного розвитку держави, реалізацію взаємозалежностей екологічної культури і екологічної безпеки в екологічній політиці, методологічні та теоретичні аспекти екологічної освіти і виховання. Розроблено і апробовано авторські моделі формування екологічної свідомості в процесі професійної підготовки фахівців, результати впроваджено в практику вищої та післядипломної екологічної освіти.