МЕТОДОЛОГІЯ ВЕДЕННЯ ДІАЛОГУ У ГЛИБИННОМУ ПІЗНАННІ ПСИХІКИ

Abstract

У діагностико-корекційному процесі у групах активного соціально-психологічного пізнання методологічні передумови ведення діалогу включають об’єктивування смислів спонтанної поведінки суб’єкта за умов візуалізованої самопрезентації. Опредметнення психіки є необхідною передумовою цілісності її пізнання (синтез свідомого й несвідомого) завдяки діалогічній взаємодії психолога з респондентом, що враховує як мову свідомого (слово), так і мову несвідомого (опредметнені засоби самопрезентації). Стаття розкриває методологічні передумови ведення діалогу в контексті єдності свідомих та несвідомих аспектів психіки в діагностико-корекційному процесі АСПП, що підпорядковані закону «позитивна дезінтеграція психіки (ослаблення деструктивних її утворень) та вторинна інтеграція на більш реалістичних засадах». Метод глибинного пізнання психіки – активне соціально-психологічне пізнання (далі – АСПП) – розширює резерви адаптивності суб’єкта завдяки пізнанню себе через символи об’єктивного світу, що сприяє розв’язанню внутрішньо стабілізованих суперечностей психіки, які й задають особистісну проблему (внутрішню стабілізовану суперечність). Діалогічна взаємодія психолога з респондентом у системі «П ↔ Р» підкорена методології глибинного пізнання, провідним механізмом якого є позитивна дезінтеграція психіки, від характеру якої і залежить прогресивність вторинної інтеграції. Останнє пояснює подвійна заданість актуалізації психічних процесів методом АСПП: з одного боку, спонтанність поведінки учасників глибинного пізнання, а з іншого, – забезпечення діалогічної взаємодії психолога з респондентом через яку фактично здійснюється ослаблення викривлень соціально-перцептивної реальності (заданих системою психологічних захистів). Глибинне пізнання спирається на принцип детермінізму: у психіці «просто так» нічого не буває; діалогічна взаємодія психолога з респондентом (за умов спонтанності його поведінки) спрямована на «дешифрування» візуалізованих самопрезентантів, що є базовим для забезпечення об’єктивності глибинного пізнання. Метою АСПП є пізнання фіксацій психіки, які в енергетичній активності перевершують ініціативи (спонуки) свідомого. Діалог у глибинному пізнанні є центральним ланцюгом, який єднає візуалізовані засоби самопрезентації суб’єкта (учасника АСПП) з вербальними їх інтерпретаціями. Результати проходження майбутніми психологами діагностико-корекційного процесу у групах АСПП пов’язані з пізнанням ними глибинних витоків внутрішніх суперечностей психіки людини, що виявляються в різноспрямованості «логіки свідомого» та «логіки несвідомого». Пізнання та сприяння розв’язанню суб’єктом виявленої в АСПП внутрішньої суперечності психіки пробуджує інстинкт самозбереження, який посилює адаптивність майбутніх психологів до реалій життя та розширює можливості особистісно-професійної самореалізації. Завдяки природній здатності психіки до перекодування у візуалізовані засоби (зі збереженням інформаційних еквівалентів) окреслилися перспективи для подальшого посилення об’єктивності глибинного пізнання з опертям на діагностико-корекційний діалог психолога з респондентом. Введення нами основоположного принципу «візуальної самопрезентації психіки учасниками АСПП» створює об’єктивні передумови для реалізації діалогічної взаємодії психолога з респондентом.