Гігієнічна оцінка впливу азбесту на професійне здоров’я та управління професійними ризиками пожежних-рятувальників

Abstract

У статті розглянуто особливості гігієнічної оцінки та оцінки ризиків впливу азбесту на професійне здоров’я пожежних-рятувальників з урахуванням сучасних умов виконання аварійно-рятувальних робіт, зокрема внаслідок збройної агресії на території України. Акцент зроблено на тому, що під час зруйнування старих будівель, у яких широко застосовувалися азбестовмісні матеріали (шифер, теплоізоляція, прокладки тощо), в атмосферу потрапляють небезпечні волокна азбесту, які мають виражений канцерогенний, мутагенний та загальнотоксичний вплив. При цьому рятувальники, які першими потрапляють у зону руйнування, зазнають найбільшого впливу. Стаття містить аналіз сучасних епідеміологічних досліджень, що свідчать про підвищену захворюваність на мезотеліому, рак легенів та азбестоз серед працівників ДСНС України. Розглянуто недосконалість існуючих нормативно-правових документів, які не враховують специфіки ризиків під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, особливо в умовах воєнного стану. Особливу увагу приділено питанням методів лабораторного аналізу пилу (фазово-контрастна та скануюча електронна мікроскопія), класифікації типів волокон та їх шкідливого впливу на організм. Узагальнено європейський досвід і підходи до регламентації робіт з азбестовмісними матеріалами, а також висвітлено міжнародні стандарти щодо засобів індивідуального захисту (маски FFP3, захисні костюми, респіратори). Автори наголошують на потребі гармонізації українських санітарно-гігієнічних норм із європейськими, розробленні національної програми управління ризиками, а також упровадженні обов’язкових регулярних медичних скринінгів для рятувальників. Запропоновані практичні заходи можуть стати основою для формування політики захисту здоров’я працівників критичних професій та попередження професійних захворювань.