Оцінка забруднення ґрунтів у районах ураження ракетно-артилерійських систем за показниками електропровідності

Abstract

У статті розглянуто методологічні підходи до оцінювання забруднення ґрунтів у районах ураження ракетно-артилерійських систем на основі показників електропровідності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю оперативної оцінки стану територій після вибухових впливів, коли традиційні хімічні методи аналізу є надто тривалими або ресурсозатратними. Електропровідність водної витяжки запропоновано використовувати як індикатор сумарного вмісту розчинених іонів, зокрема металів та продуктів вибухових реакцій, що дозволяє оцінювати потенційну токсичність ґрунту та локальні екологічні ризики. Для збору експериментальних даних здійснено відбір проб за просторово-глибинною сіткою, що охоплює різні відстані від епіцентру вибуху та рівні залягання ґрунту, забезпечуючи репрезентативність оцінки техногенного навантаження. Вимірювання електропровідності дозволили побудувати базу для математичного опису просторово-глибинного розподілу іонного навантаження та запропонувати експоненційну модель згасання концентраційного ефекту. Модель дає змогу прогнозувати зміну рівня забруднення у проміжних точках, оцінювати масштаби впливу вибуху та поширення розчинних компонентів у товщі ґрунту з урахуванням гідрогеологічних і рельєфних умов. Результати створюють основу для експрес-оцінки техногенного навантаження, оперативного зонування територій та планування заходів цивільного захисту, а також для прогнозування довгострокових змін стану ґрунтового середовища. Запропонований підхід поєднує експериментальні вимірювання та математичне моделювання для побудови адаптивної системи моніторингу. Індексне узагальнення даних забезпечує порівняння рівнів забруднення між ділянками, визначення пріоритетних зон відновлення та прийняття управлінських рішень у післяконфліктних регіонах, а також сприяє швидкому реагуванню на потенційні надзвичайні екологічні ситуації.