Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/26907
Назва: Психологічні особливості життєстійкості внутрішньо переміщених осіб в умовах війни
Інші назви: Psychological features of resilience of internally displaced persons in war conditions
Автори: Оніщенко, Наталія Вікторівна
Ключові слова: життєстійкість
внутрішньо переміщені особи
війна
психологічна адаптація
тривожність
суб’єктивне благополуччя
стресостійкість
психоемоційний стан
стрес
психотравма
кризова ситуація
екстремальна ситуація
психічне здоров’я
психологічна допомога
психологічне відновлення
психологічні ресурси
Дата публікації: 8-гру-2025
Видавництво: Національний університет цивільного захисту України
Бібліографічний опис: Оніщенко Н. Психологічні особливості життєстійкості внутрішньо переміщених осіб в умовах війни. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2025. № 2 (10). С. 153–166
Серія/номер: 2 (10);
Короткий огляд (реферат): статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження психологічних особливостей життєстійкості внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в умовах воєнного конфлікту. Актуальність теми зумовлена необхідністю глибшого розуміння внутрішніх ресурсів особистості, які забезпечують її ефективну адаптацію, психічну стабільність та подолання стресових ситуацій у період соціальних і життєвих потрясінь. Метою дослідження є визначення рівня та специфіки проявів життєстійкості у ВПО, а також виявлення психологічних чинників, що сприяють або, навпаки, ускладнюють її розвиток. У роботі розкрито сутність поняття «життєстійкість» як інтегративної особистісної властивості, що відображає здатність людини зберігати внутрішню цілісність і продуктивну активність у складних життєвих обставинах. На основі узагальнення сучасних психологічних підходів життєстійкість розглядається у структурі трьох ключових компонентів – залученості, контролю та прийняття ризику. У емпіричній частині дослідження використано психодіагностичні методики: тест життєстійкості С. Мадді, госпітальну шкалу тривожності та депресії (HADS), а також шкалу суб’єктивного благополуччя. Вибірку склали внутрішньо переміщені особи віком від 34 до 57 років, які проживають у різних регіонах України. Отримані результати показали, що високий рівень життєстійкості корелює з нижчими показниками тривожності та депресивності, а також із вищим рівнем суб’єктивного благополуччя. Низький рівень життєстійкості супроводжується емоційним виснаженням, почуттям безпорадності та труднощами у соціальній адаптації. Було зроблене припущення, що ключовими предикторами життєстійкості є позитивне мислення, внутрішній локус контролю та здатність до рефлексії власних переживань. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання у психологічній підтримці внутрішньо переміщених осіб, розробці програм розвитку життєстійкості, профілактиці посттравматичних стресових розладів та відновленні психологічного ресурсу особистості в умовах війни.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/26907
ISSN: 2786-5541
Розташовується у зібраннях:Науковий журнал "Проблеми екстремальної та кризової психології" 2025-2(10)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
DCPP-2(10) 2025-153-166.pdf416,07 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.