Невизначеність майбутнього в очікуваннях та функціональна надійність жінок-поліцейських в умовах війни

Abstract

Стаття розкриває особливості очікувань, їх невизначеність щодо майбутнього та функціональну надійність жінок-поліцейських. Умови війни змінюють ставлення до себе, до інших, до справи. Більше цінується життя, з’являється прагнення наповнити життя сенсом і стосунками з іншими, з’являється відчуття сили особистості, зміни пріоритетів, прагнення до духовного у житті. Позитивні зміни у сподіваннях виникають в умовах війни та її повсякденних навантажень. Розвиток особистості жінки-поліцейського стає іншим, ніж був раніше. Зокрема, у самосвідомості посилюються інтенція бути надійними у виконанні посадових обов’язків у підрозділі. Процес ідентифікації «функціональної надійності» відбувся шляхом логічної обробки інформації, теоретизування. Було виокремлено напрямки виконання посадових обов’язків поліцейських. В них окреслено реальні діяльності та конкретні ситуації дій за призначенням. Вирізнено повсякденні навантаження та дійсні напруження у діях. У конкретному виконанні посадових обов’язків функціональна надійність розглядається як точка на шкалі з поділами. Крайні поділи означають «є» функціональна надійність або «немає». Отримані значення є проявами функціональної надійності дій. Прояви напруження у діях розглядались як індикатори адаптованості чи дезадаптованості до дій. Використано поділ понять на «особистісну», «операційну» та «емоційну» напруженість. Кожне з понять отримало власну позначену психологічну реальність у концептуальній та операціональній моделях «функціональної надійності». Обґрунтовано необхідні та достатні показники ідентифікації функціональної надійності у виконанні дій за призначенням. Представлені результати роботи дозволяють з’ясувати окремі взаємозалежності між змістом експектицій жінок-поліцейських та показниками функціональної надійності їх дій.