Please use this identifier to cite or link to this item:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/27724| Title: | МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ |
| Other Titles: | METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF FORMATION AND IMPLEMENTATION OF STATE INFORMATION POLICY IN THE CONDITIONS OF HYBRID THREATS |
| Authors: | Ігор Хмиров, Анастасія Хмирова, Михайло Бирняк |
| Keywords: | Державна інформаційна політика, гібридні загрози, інформаційна безпека, стратегічні комунікації, публічне управління, інформаційна держава, гібридність, інформаційне середовище. |
| Issue Date: | Dec-2025 |
| Publisher: | Національний аерокосмічний університет "Харківський авіаційний інститут" Регіональний тренінговий центр інформаційних технологій, кібербезпеки та захисту інформації, Державний науково-дослідний інститут технологій кібербезпеки та захисту інформації Кваліфікаційний центр інформаційних технологій та кібербезпеки |
| Series/Report no.: | 2025; |
| Abstract: | Гібридні загрози є комплексною проблемою сучасності, яка характеризується використанням широкого спектру інструментів впливу для досягнення стратегічних цілей агресора при збереженні можливості правдоподібного заперечення своєї участі. На сьогодні необхідно розробити рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення інформаційної політики в умовах гібридних загроз, розвитку інституційної спроможності органів державної влади у сфері інформаційної безпеки. Також розробити методологічні та концептуальні засади формування національної стратегії інформаційної безпеки в умовах гібридних загроз, яка передбачає комплексний підхід до розвитку інформаційної стійкості на індивідуальному, організаційному та загальнодержавному рівнях. |
| Description: | Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій створює нові можливості для підвищення ефективності державного управління, але водночас породжує нові вразливості. Зростання складності та масштабності інформаційних атак, використання штучного інтелекту для створення дезінформації, розвиток технологій глибинних фейків – усе це формує новий ландшафт загроз для національної безпеки, який вимагає постійного вдосконалення системи інформаційної безпеки у державі. В таких умовах розробка теоретико-методологічних засад формування та реалізації державної інформаційної політики стає не просто актуальним науковим завданням, а нагальною потребою забезпечення національної безпеки та сталого розвитку держави. Ефективна протидія сучасним гібридним загрозам вимагає комплексного підходу, який би враховував як глобальний характер інформаційних викликів, так і специфіку національного контексту. Необхідність захисту критичної інформаційної інфраструктури, забезпечення інформаційного суверенітету та протидія деструктивним інформаційним впливам стають пріоритетними завданнями державної політики. При цьому важливо розуміти, що успішність цих зусиль залежить від здатності держави мобілізувати та координувати ресурси всіх зацікавлених сторін, створюючи ефективну екосистему інформаційної безпеки. Питання формування та реалізації державної політики щодо забезпечення інформаційної безпеки розглянуто у працях таких зарубіжних дослідників, як М. Данн, К. Зеттер, Дж. Карр, С. Кемпбелл, Р. Кларк, Е. Клімбург. Серед вітчизняних науковців проблеми забезпечення інформаційної та національної безпеки у публічному секторі досліджували такі науковці як С. Гончар, Ю. Даник, П. Воробієнко, В. Дзюндзюк, Д. Дубов, В. Карпенко, Б. Корнієнко, О. Курбан, Р. Лук’янчук, О. Рижук, А. Семенченко, А. Хряпинський, І. Хмиров, А. Хмирова та ін. Гібридні загрози, як явище та концепція, дуже швидко опинились у центрі дискурсу державної політики після російської агресії проти України в 2014 році. Тому виникла потреба краще зрозуміти це явище, щоб мати можливість виявити та ідентифікувати його, створити стійкість проти нього та, нарешті, протистояти йому. Зрозуміло, що сіра межа між миром і війною значно розширилася, а тому зросла потреба визначити та зрозуміти, як впоратися з усім спектром гібридних загроз, які можуть виникнути. Управління гібридними загрозами є предметом дискурсу, який швидко зростає на національному та міжнародному рівнях. Це вимагає від держав, суспільств і міжнародних організацій розуміння загрози, підвищення стійкості та набуття можливостей для протидії загрозі. Одним із головних викликів у протидії гібридним загрозам є те, що, з одного боку, ми стикаємося з традиційною проблемою безпеки та зовнішньої політики – зовнішнім антагоністичним державним суб’єктом, тобто зовнішньою загрозою, але з іншого боку, загрози часто проявляються у внутрішній сфері безпеки, де також слід вживати багато можливих контрзаходів. Проте політична культура та бюрократичні структури демократичних держав не завжди сприяють подоланню розриву між тим, що традиційно тлумачиться як «внутрішні» та «зовнішні» виклики безпеці. Тому нове гібридне середовище загроз означає, що концепція політики безпеки має бути розширеною та частково переосмисленою. |
| URI: | http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/27724 |
| Appears in Collections: |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Конференція_11_25.rtf | 4,49 MB | RTF | View/Open | |
| ТЕЗИ_Хмиров Ігор, Хмирова Анастасія, Бирняк Михайло_tezy.pdf | 441,04 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.