Витрати піноутворювача при використанні пінних насадок для стволів Protek

Abstract

В умовах військової агресії та зростання пожежної небезпеки на критичних об’єктах промисловості, ефективне застосування повітряно-механічної піни є першочерговим. Впровадження комбінованих пожежних стволів змінило підходи до формування піни, проте технічні характеристики, зокрема витрати піноутворювача через супутні пінні насадки, залишалися недостатньо вивченими. Метою дослідження було визначення фактичних витрат піноутворювача та встановлення оптимальних режимів експлуатації пінних насадок низької та середньої кратності, що використовуються з комбінованими ручними та лафетними стволами Protek та стаціонарними пінозмішувачами, які перебувають на озброєнні Державної служби України з надзвичайних ситуацій. У ході дослідження проведено аналіз пінних насадок та визначено фактичні витрати піноутворювача при формуванні повітряно-механічної піни, що дозволило встановити оптимальні режими вико-ристання обладнання Protek. Ствол Protek 360 (з насадками 210, 211, 225) недоцільно використовувати з стаціонарними пінозмішувачами через значну перевитрату піноут-ворювача (близько 66 %) навіть на максимальній витраті. Ствол Protek 366 (з насадками 212, 213, 226) оптимальний лише при третьому режимі витрати по розчину (6 л/с). В інших режимах зафіксовано перевитрату мінімум 30 %. Лафетний ствол Protek 600-1 (з насадкою 822 та пінною насадкою 221) оптимальний на трьох останніх режимах витрати по розчину (15,8, 22 та 32 л/с). Для забезпечення максимальної витрати (32 л/с) необхідне використання стаціонарного пінозмішувача. Отримані результати мають пряме практичне значення для підвищення ефективності пожежогасіння. Вони дозволяють мінімізувати необґрунтовані перевитрати піноутворювача та гарантують використання обладнання в режимах, що забезпечують формування піни з оптимальними вогнегасними характеристиками.