Міщенко Ф.О., Макаров Є.О. ДОЦІЛЬНІСТЬ РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СТАНДАРТУ З ГУМАНІТАРНОГО РОЗМІНУВАННЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД В УКРАЇНІ

Abstract

Після повномасштабної збройної агресії проти України значні площі території, включно з об’єктами житлової, промислової та критичної інфраструктури, зазнали мінно-вибухового забруднення. Особливу небезпеку становлять будівлі та споруди, у яких можуть знаходитися міни, вибухонебезпечні залишки війни та саморобні вибухові пристрої, часто замасковані під елементи інтер’єру або побутові предмети. У процесі післявоєнного відновлення очищення будівель і споруд від вибухонебезпечних предметів є обов’язковою передумовою їх безпечної експлуатації, реконструкції та нового будівництва. Це положення має не лише технічне, а й чітке правове підґрунтя. Зокрема, відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», стаття 15 [1] прямо передбачає необхідність очищення територій, будівель і споруд від вибухонебезпечних предметів перед початком будь-яких будівельних або реконструкційних робіт. Таким чином, проведення гуманітарного розмінування є не факультативним заходом, а обов’язковою складовою процесу містобудування.