Психологічні наслідки перебування у полоні комбатантів

Abstract

У статті представлено результати емпіричного дослідження психологічних наслідків перебування у полоні комбатантів в умовах сучасного воєнного конфлікту. У дослідженні взяли участь 68 військовослужбовців. Результати дослідження засвідчили наявність статистично значущих відмінностей у структурі посттравматичних реакцій залежно від характеру бойового досвіду. Найвищі показники інтегральної посттравматичної симптоматики, а також симптомів реакцій вторгнення, уникнення та провини виявлено у військовослужбовців, звільнених з полону. Встановлено, що досвід полону виступає додатковим потужним психотравмувальним чинником, який посилює інтенсивність посттравматичних проявів порівняно з участю у бойових діях без втрати свободи. Показники ситуативної та особистісної тривожності є підвищеними в усіх досліджуваних групах і не мають статистично значущих міжгрупових відмінностей, що може бути зумовлено загальним фоном хронічного стресу, невизначеності та емоційного напруження, притаманних воєнним умовам. Водночас за показником депресії виявлено статистично значущі відмінності: найвищі значення зафіксовано у військовослужбовців з бойовим досвідом без перебування в полоні, тоді як у звільнених з полону рівень депресивної симптоматики виявився відносно нижчим. Це може свідчити про домінування у цієї категорії тривожно-посттравматичних реакцій та мобілізаційних психічних механізмів, спрямованих на виживання. Аналіз труднощів емоційної регуляції показав, що у звільнених з полону найбільш вираженими є проблеми прийняття власних емоцій та обмежений доступ до ефективних стратегій регулювання емоцій. Відсутність статистично значущих відмінностей між групами за шкалами емоційної регуляції може свідчити про універсальний характер емоційного виснаження серед комбатантів у період воєнних дій. Узагальнено зроблено висновок, що саме досвід полону виступає критичним фактором ризику формування більш складних, пролонгованих і дезадаптивних психологічних наслідків, зокрема у структурі посттравматичних реакцій та соціальної адаптації. Отримані результати мають практичне значення для розроблення цільових програм психологічної допомоги та реабілітації звільнених з полону військовослужбовців.