Орієнтири умов війни для розвитку професійно важливих якостей майбутніх фахівців у навчально-професійній діяльності

Abstract

Стаття розкриває ресурси підготовки майбутніх фахівців сектору безпеки та оборони у навчально-професійній діяльності в умовах війни. Було проведено теоретико-методологічний аналіз проблеми розвитку професійно важливих якостей майбутніх фахівців сектору безпеки та оборони. Його результати дають можливість розглядати проблему серед актуальних в теорії та практиках психології діяльності в особливих умовах.Аналізувались проблеми у наукових дослідженнях за спеціальністю та теми у робочих програмах освітніх компонент, на скільки їх зміст відповідає вивченню досвіду війни. Розкрито необхідні орієнтири, зокрема, розвитку суб'єктності майбутніх фахівців секторубезпеки та оборони. Орієнтир на розвиток суб'єктності майбутніх фахівців став можливим завдяки позначеному та осмисленому досвіду війни. Вивчення досвіду війни розглядають як наукову технологію збирання інформації та її логічної обробки. Досвід війни своїм змістом, джерелами, процедурою забезпечує системний зворот ний зв'язок між запитом практики та напрацьованими науковими рекомендаціями. Позначені орієнтири конкретних концептуальних параметрів та показників моделі розвитку суб'єктності з метою їх подальшого дослідження та впровад-ження в освітянську практику. Розвиток суб'єктності як психологічна проблемарозглядається в трьох аспектах та рівнях: в інформаційному просторі та медійній сфері, психолого-педагогічному та психологічному, зокрема, мотиваційному. Ці аспекти центровані навколо головної проблеми: максимально адекватно моделювати реальну психіку фахівця, робити її описи, пояснення, прогнози та управління нею.Досвід війни підтвердив спрямованість підготовки у напрямку надання переваги цінностям особливого, індивідуального над підготовкою за стандартом. Це стосується низки традиційних напрямків підготовки, зокрема, використанню стройової, загальновійськової підготовки, статутного регулювання. Необхідно переглянути їх роль у розвитку безумовної виконавчості як норми необхідної для успіху у майбутній професійній діяльності. До орієнтирів розвитку професійно важливих якостей майбутніх фахівців сектору безпеки та оборони віднесено здатність до самовизначення в особистісно та професійно важливих питаннях. Ця здатність забезпечує надійність професійних дій в екстремальних умовах сингулярності. Постає науково-практичне завдання розвивати самоактивність, здатність до самосуб’єктної дії та самоідентифікації.