Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/27998| Назва: | Протипожежний захист архітектурних пам’яток історії та культури в радянській Україні 1921-1941 років |
| Автори: | Харламов, Михайло Іванович Чернікова, Інна Володимирівна |
| Ключові слова: | радянська Україна, архітектурні пам’ятки історії та культури, профілактичні заходи із попередження пожеж, ліквідація пожеж, пожежа, пожежна безпека, добровільна пожежна організація, протипожежний реманент |
| Дата публікації: | 2026 |
| Видавництво: | Миколаївська обласна організація Національної спілки краєзнавців України |
| Короткий огляд (реферат): | У роботі характеризуються окремі проблеми протипожежного захисту архітектурних пам’яток історії та культури на території Української Соціалістичної Радянської Республіки/ Української Радянської Соціалістичної Республіки (УСРР-УРСР) у 1921-1941рр. Досліджуються недостатньо відомі та не схарактеризовані аспекти протипожежної боротьби та профілактики загорянь архітектурних пам’яток історії та культури УСРР-УРСР у вказаний історичний період. Досліджуються особливості протипожежного захисту архітектурних пам’яток історії та культури на українських землях часів нової економічної політики та часів зародження та утвердження сталінського тоталітарного режиму в УСРР-УРСР, розглянуто особливості ставлення держави до культових і релігійних архітектурних пам’яток історії та культури у досліджуваний період. Зроблено висновки, що протягом 1921-1941рр. система протипожежного захисту архітектурних пам’яток історії та культури в УСРР/УРСР не виокремлювалася усамостійний напрям державної діяльності. Заходи з пожежної безпеки щодо таких об’єктів реалізовувалися в межах загальної пожежної охорони, пріоритетами якої залишалися промислові підприємства, об’єкти транспорту та стратегічно важлива інфраструктура. Відсутність спеціального правового статусу пам’яток у системі пожежної безпеки зумовлювала поверховий характер контролю й ігнорування специфічних профілактичних заходів, необхідних для їх збереження. Організаційна структура управління охороною пам’яток і пожежною справою характеризувалася відсутністю належної координації. Установи, відповідальні за збереження культурної спадщини та підпорядковані Народному комісаріату освіти, зосереджувалися переважно на реєстрації об’єктів і реставраційних роботах, допустимих з ідеологічного погляду. Водночас пожежна охорона, що перебувала у підпорядкуванні НКВС, виконувала завдання, визначені логікою забезпечення державної безпеки. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/27998 |
| Розташовується у зібраннях: | Кафедра соціальних і гуманітарних дисциплін |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| 423-Текст статті-424-1-10-20260320.pdf | 413,12 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.


