Методичні засади інтегрованого педагогічного підходу до навчання працюючого населення поведінці та діям у надзвичайних ситуаціях в умовах воєнного стану

Abstract

У статті розкрито особливості професійного та особистісного розвитку вчителів фізичної культури в умовах неформальної та інформальної освіти. Обґрунтовано, що в умовах сучасних суспільних трансформацій традиційна формальна освіта має доповнюватися гнучкими траєкторіями саморозвитку. Визначено суть неформальної та інформальної освіти вчителя фізичної культури як безперервного процесу самовдосконалення через індивідуальну пізнавальну діяльність та накопичення практичного досвіду в професійному середовищі. Особливу увагу приділено визначенню педагогічних умов, що сприяють ефективності цього процесу: науково-організаційному супроводу, демократичному стилю керівництва, участі в експериментально-дослідницькій діяльності. У дослідженні з’ясовано, що особистісний розвиток, який базується на рефлексії, самомотивації та позитивній «Я-концепції», є фундаментом для зростання професійної майстерності. Охарактеризовано ключові професійні здібності (дидактичні, академічні, перцептивні, мовні, авторитарні), що формуються у вчителя в процесі неформального навчання. Зроблено висновок, що синергія різних форм освіти забезпечує цілісну ідентифікацію особистості з професією та високу результативність фізкультурно-педагогічної діяльності. У контексті системного підходу умови неформальної та інформальної освіти, що сприяють професійному й особистісному розвитку вчителів фізичної культури, розглядаємо як багаторівневу систему взаємодії об’єкта, суб’єкта, середовища, в якому формується, розвивається потреба в саморозвитку. Стимулювання саморозвитку, як одна з таких умов, характеризується єдністю мети, змісту, форм, методів, прийомів, засобів діяльності керівника та інших суб’єктів, відповідно до психологічних, вікових особливостей, індивідуального стилю діяльності, досвіду, статевих відмінностей та специфіки інноваційної діяльності.