Дезадаптивні психічні стани військовослужбовців та рятувальників у процесі виконання службово-бойових завдань та посткризового зростання особистості

Abstract

Стаття розкриває результати дослідження особливостей адаптації фахівців до ризиків травмування їх психіки. Військовослужбовцям і рятувальникам є необхідність нести службу в умовах війни. Ризик травмування психіки є щоденним та значним. Діють фактори умов війни, фактори знищення, які не відвернути. Є необхідність захистити психіку військовослужбовців і рятувальників від дезадаптування. Такий захист стає повсякденним завданням, яке гостро потребує науково-прикладних рекомендацій та управлінських рішень щодо його змісту та організації.

Дезадаптивні стани виявляються в процесі виконання службово-бойових завдань та після травми у посткризове зростання особистості.

Було проведено теоретичний аналіз, який розкрив поняттєве поле «дезадаптивних станів» військовослужбовців і рятувальників, Отримано зміст та обсяг ключових понять, їх системна побудова. Це відповідає сучасним теоретичним поглядам та новітнім практикам психологічного забезпечення у підрозділах військовослужбовців і рятувальників.

З’ясовано межі змісту інтраіндивідних та зовні зумовлених механізмів дезадаптивних станів. Це стосується травмування військовослужбовців і рятувальників. Індивідуальна та колективно-групова свідомості отримали межі адаптування до умов травми, які позначені концептуально.

Аналіз поняття «дезадаптивного стану» розкрив його сутнісний зв'язок із дескрипторами адаптування та їх змістом. Індикаторами є показники ресурсів стійкості та практичної дієвості військовослужбовців і рятувальників у виконанні службово-бойових завдань та посткризовому зростанні особистості в умовах війни.

Вирізнено види дезадаптаційних станів військовослужбовців та рятувальників. Розкрито ознаки напруженості у процесі виконання ними завдань за призначенням.

Розкрито параметри та показники побудови концептуальної та операціональної моделей дослідження адаптації до умов травмування.

Подані висновки та узагальнення потребують подальших наукових досліджень. Необхідною є комплексна дослідницька робота над позначеною теоретично тематикою. Є необхідність розробки та апробації методик діагностики дезадаптивних станів у персоналу сектору безпеки та оборони. Є потреба подальшої розробки концептуальної та операціональної моделей зазначеного явиша, що може стати окремим напрямком наукових пошуків в межах психології діяльності в особливих умовах.