Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28360| Назва: | Дезадаптивні психічні стани військовослужбовців та рятувальників у процесі виконання службово-бойових завдань та посткризового зростання особистості |
| Інші назви: | Maladaptive mental states of military personnel and rescue workers during combat task performance and post-crisis personal growth |
| Автори: | Грибенюк, Геннадій Сергійович |
| Дата публікації: | 31-тра-2026 |
| Видавництво: | Національний університет цивільного захисту України |
| Бібліографічний опис: | Грибенюк Г.C. Дезадаптивні психічні стани військовослужбовців та рятувальників у процесі виконання службово-бойових завдань та посткризового зростання особистості. Проблеми екстремальної та кризової психології. 1(11). 2026. С. 18-28. https://doi.org/10.52363/dcpp-2026.1.2 |
| Короткий огляд (реферат): | Стаття розкриває результати дослідження особливостей адаптації фахівців до ризиків травмування їх психіки. Військовослужбовцям і рятувальникам є необхідність нести службу в умовах війни. Ризик травмування психіки є щоденним та значним. Діють фактори умов війни, фактори знищення, які не відвернути. Є необхідність захистити психіку військовослужбовців і рятувальників від дезадаптування. Такий захист стає повсякденним завданням, яке гостро потребує науково-прикладних рекомендацій та управлінських рішень щодо його змісту та організації. Дезадаптивні стани виявляються в процесі виконання службово-бойових завдань та після травми у посткризове зростання особистості. Було проведено теоретичний аналіз, який розкрив поняттєве поле «дезадаптивних станів» військовослужбовців і рятувальників, Отримано зміст та обсяг ключових понять, їх системна побудова. Це відповідає сучасним теоретичним поглядам та новітнім практикам психологічного забезпечення у підрозділах військовослужбовців і рятувальників. З’ясовано межі змісту інтраіндивідних та зовні зумовлених механізмів дезадаптивних станів. Це стосується травмування військовослужбовців і рятувальників. Індивідуальна та колективно-групова свідомості отримали межі адаптування до умов травми, які позначені концептуально. Аналіз поняття «дезадаптивного стану» розкрив його сутнісний зв'язок із дескрипторами адаптування та їх змістом. Індикаторами є показники ресурсів стійкості та практичної дієвості військовослужбовців і рятувальників у виконанні службово-бойових завдань та посткризовому зростанні особистості в умовах війни. Вирізнено види дезадаптаційних станів військовослужбовців та рятувальників. Розкрито ознаки напруженості у процесі виконання ними завдань за призначенням. Розкрито параметри та показники побудови концептуальної та операціональної моделей дослідження адаптації до умов травмування. Подані висновки та узагальнення потребують подальших наукових досліджень. Необхідною є комплексна дослідницька робота над позначеною теоретично тематикою. Є необхідність розробки та апробації методик діагностики дезадаптивних станів у персоналу сектору безпеки та оборони. Є потреба подальшої розробки концептуальної та операціональної моделей зазначеного явиша, що може стати окремим напрямком наукових пошуків в межах психології діяльності в особливих умовах. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28360 |
| ISSN: | 2786-5541 |
| Розташовується у зібраннях: | Науковий журнал "Проблеми екстремальної та кризової психології" 2026-1(11) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| 18-28_1_2026.pdf | 712,69 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.


