Розбудова корпоративної культури стійкості через соціальні комунікації в епоху перманентної кризи

Abstract

У статті досліджено трансформацію ролі соціальних комунікацій у розбудові корпоративної культури стійкості в умовах епохи перманентної кризи. Автор аналізує перехід від традиційних ієрархічних моделей управління до гнучких мережевих структур, що базуються на принципах довіри та радикальної прозорісті. Особлива увага приділяється унікальному досвіду українського бізнесу 2022–2026 років як глобальному кейсу формування «антикрихкості» через емпатичну взаємодію. У роботі обґрунтовано, що в середовищі BANI комунікація стає не просто допоміжною функцією, а критично важливою операційною системою виживання організації. Сформульовано стратегічні рекомендації щодо використання інструментів соціальної комунікації для зміцнення психологічного капіталу та адаптивності команд.