РОЛЬ КОМУНІКАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТІЇ УЧАСТІ

Abstract

У статті проведено комплексний аналіз ролі комунікаційних стратегій органів публічної влади як ключового чинника стимулювання та розвитку демократії участі в умовах сучасних цифрових трансформацій. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переходу від традиційних жорстких моделей адміністрування до концепції «належного врядування» (good governance), де стратегічні комунікації виступають не лише інструментом інформування, а фундаментальним механізмом легітимації державної політики та подолання відчуження між владою та суспільством. У роботі детально розглянуто теоретичні засади формування горизонтальних зв’язків між державними структурами, інститутами громадянського суспільства та бізнесом. Проаналізовано вплив цифрових інновацій на якість електронного урядування та партисипативне прийняття рішень. Визначено, що ефективність комунікаційної взаємодії безпосередньо залежить від здатності органів влади реалізувати модель «організаційного слухання» та впроваджувати двосторонні канали діалогу. На основі аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду обґрунтовано алгоритм вибору та реалізації комунікаційної стратегії. Наукова новизна полягає в уточненні ролі стратегічних комунікацій як інструменту внесення інституційних змін у суспільну атмосферу та соціальні настрої. Практичне значення результатів полягає у можливості їх застосування для розробки національних та регіональних програм комунікаційного забезпечення реформ, спрямованих на зміцнення суспільної довіри та залучення громадян до управління державними справами. Виокремлено основні бар’єри на шляху до ефективної комунікації та запропоновано шляхи їх подолання через розвиток інформаційної культури публічних службовців.