Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28681
Назва: Дезадаптивні психічні стани військовослужбовців та рятувальників у процесі виконання службово-бойових завдань та посткризового зростання особистості
Автори: Грибенюк, Геннадій Сергійович
Ключові слова: психічні стани
дезадаптація
, екстремальні умови діяльності,
військовослужбовці, рятувальники
посткризове зростання, відновлення,
особистісно-професійний розвиток
психологічна стійкість, стресостійкість,
психотравма, воєнний стан
Дата публікації: 31-тра-2026
Видавництво: Черкаси: НУЦЗ України, 2026
Бібліографічний опис: Проблеми екстремальної та кризової психології 2026 р.
Серія/номер: №.1(11);С.18-28
Короткий огляд (реферат): Статті розкриває результати дослідження особливостей адаптації фахівців до ризиків травмування їх психіки. Військовослужбовцям і рятувальникам є необхідність нести службу в умовах війни. Ризик травмування психіки є щоденним та значним. Діють фактори умов війни, фактори знищення, які не відвернути. Є необхідність захистити психіку військовослужбовців і рятувальників від дезадаптування. Такий захист стає повсякденним завданням, яке гостро потребує науково-прикладних рекомендацій та управлінських рішень щодо його змісту та організації. Дезадаптивні стани виявляються в процесі виконання службово-бойових завдань та після травми у посткризове зростання особистості. Було проведено теоретичний аналіз, який розкрив поняттєве поле «дезадаптивних станів» військовослужбовців і рятувальників, Отримано зміст та обсяг ключових понять, їх системна побудова. Це відповідає сучасним теоретичним поглядам та новітнім практикам психологічного забезпечення у підрозділах військовослужбовців і рятувальників. З’ясовано межі змісту інтраіндивідних та зовні зумовлених механізмів дезадаптивних станів. Це стосується травмування військовослужбовців і рятувальників. Індивідуальна та колективно-групова свідомості отримали межі адаптування до умов травми, які позначені концептуально. Аналіз поняття «дезадаптивного стану» розкрив його сутнісний зв'язок із дескрипторами адаптування та їх змістом. Індикаторами є показники ресурсів стійкості та практичної дієвості військовослужбовців і рятувальників у виконанні службово-бойових завдань та посткризовому зростанні особистості в умовах війни. Вирізнено види дезадаптаційних станів військовослужбовців та рятувальників,. Розкрито ознаки напруженості у процесі виконання ними завдань за призначенням. Розкрито параметри та показники побудови концептуальної та операціональної моделей дослідження адаптації до умов травмування. Подані висновки та узагальнення потребують подальших наукових досліджень. Необхідною є комплексна дослідницька робота над позначеною теоретично тематикою. Є необхідність розробки та апробації методик діагностики дезадаптивних станів у персоналу сектору безпеки та оборони. Є потреба подальшої розробки концептуальної та операціональної моделей зазначеного явиша, що може стати окремим напрямком наукових пошуків в межах психології діяльності в особливих умовах.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28681
Розташовується у зібраннях:Кафедра психології діяльності в особливих умовах

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
11-1-2[1].html71,14 kBHTMLПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.