УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЩОДО ПРОГНОЗУВАННЯ ПОШИРЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН В УМОВАХ СИСТЕМНОЇ МІСЬКОЇ ЗАБУДОВИ

Abstract

Метою статті є обґрунтування доцільності використання програмного комплексу Fire Dynamics Simulator із графічним інтерфейсом PyroSIM для прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин під час аварій на транспорті в умовах сучасної системної міської забудови. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення обґрунтованості інженерно-технічних заходів цивільного захисту під час проєктування об’єктів будівництва, розташованих поблизу маршрутів перевезення небезпечних вантажів. Методологічною основою роботи є аналіз чинної нормативної бази України у сфері цивільного захисту, узагальнення наукових досліджень щодо моделювання поширення токсичних речовин у забудованому середовищі, а також порівняння можливостей наявної методики прогнозування наслідків аварійних викидів із сучасними CFD-підходами. У процесі дослідження розглянуто функціональні можливості Fire Dynamics Simulator щодо тривимірного моделювання перенесення небезпечних хімічних речовин з урахуванням геометрії будівель, щільності забудови, особливостей рельєфу місцевості, метеорологічних параметрів та фізико-хімічних властивостей речовин. Встановлено, що чинна методика прогнозування має обмеження щодо застосування в умовах системної міської забудови, оскільки не дозволяє достатньо точно врахувати локальні аеродинамічні ефекти, утворення застійних зон, зміну напрямків руху хмари та проникнення небезпечних речовин усередину будівель. Результати дослідження свідчать, що використання Fire Dynamics Simulator забезпечує більш достовірне визначення зон можливого ураження, часу підходу забрудненої хмари до об’єкта будівництва та потенційних шляхів впливу на людей. Зроблено висновок про доцільність застосування зазначеного програмного комплексу під час розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у складі проєктної документації, а також під час подальшого вдосконалення національних методик прогнозування наслідків аварійних викидів небезпечних хімічних речовин.