Управління ризиками під час виконання робіт з виявлення та знищення (знешкодження) вибухонебезпечних предметів

Abstract

Обґрунтовано науково-прикладний підхід до управління ризиками під час виконання робіт з виявлення та знищення (знешкодження) вибухонебезпечних предметів у протимінній діяльності. Показано, що безпека таких робіт визначається не лише дотриманням установлених процедур, а й якістю ідентифікації вибухонебезпечних предметів, повнотою вихідної інформації, складністю оперативної обстановки, технічною надійністю засобів пошуку і знищення (знешкодження), станом навколишнього середовища, людським фактором та рівнем управлінської координації. Запропоновано інтегральну модель оцінювання ризику, яка ґрунтується на зважуванні ключових факторів впливу, нормуванні їхніх значень та введенні сценарного коефіцієнта, що враховує особливості місця виконання завдання. Наведено шкалу інтерпретації рівнів ризику, розрахунковий приклад і результати аналізу чутливості моделі. Установлено, що найбільший вплив на підсумковий рівень ризику мають імовірність небезпечної події, тяжкість можливих наслідків, складність оперативної обстановки, технічна надійність та людський фактор. Доведено, що застосування формалізованої моделі управління ризиками дає змогу підвищити обґрунтованість управлінських рішень, поліпшити планування робіт, зменшити ймовірність помилок персоналу та посилити безпеку виконання завдань. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання запропонованого підходу під час підготовки фахівців з протимінної діяльності, організації робіт і розроблення відомчих процедур оцінювання ризику. Запропонований підхід може бути адаптований до різних сценаріїв виконання робіт, зокрема на відкритій місцевості, у забудові, поблизу об’єктів критичної інфраструктури та в умовах обмеженого доступу, що забезпечує його універсальність для піротехнічних підрозділів ДСНС. Це розширює можливості його застосування в навчальній і оперативній діяльності.