Напрямки знешкодження аварійних викидів стічних вод

Abstract

Багато технологій зіткаються з потребою скидання високотоксичних багатокомпонентних стоків. Серед них однією з найнебезпечніших є коксохімічне виробництво внаслідок забруднення стоків багатьма органічними та неорганічними домішками. Багатокомпонентність та високі концентрації забруднювачів створюють проблеми для технології очищення та потребує стадійності процесу. Достатньо ефективною є технологія заводського біохімічного очищення з наступним доочищенням у міських біологічних ставках. Але ці установки працюють повільно, є крупногабаритними, потребують передочищення та у разі руйнування боєприпасом не можуть бути швидко відновлені, що викличе хімічне забруднення великих територій. Крім того, метод має вузький режим ефективної роботи за концентраціями забруднювачів та температурою, а тому не впорається з аварійним викидом концентрованих стічних вод. Основними параметрами, які контролюються на вході та виході з установки є вміст фенолів, роданідів, нітрогенвмісних сполук та хімічне споживання кисню (ХСК); стік має бути звільнений від смол та масел. Просту і компактну схему роботи мають методи електрообробки за рахунок ведення потужності з високою густиною саме в оброблюваний об’єм. Серед них можливістю гнучкого керування цим процесом та широким діапазоном впливів на воду та її домішки характеризується мікродуговий розряд у середовищі зернистого електроду.