Please use this identifier to cite or link to this item: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/29193
Title: ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ГІБРИДНИХ ЗАГРОЗ: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ, ВИКЛИКИ ТА МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ
Authors: Хряпинський, Антон Петрович
Хмиров, Ігор Михайлович
Хмирова, Анастасія Олегівна
Пархоменко-Куцевіл, Оксана Ігорівна
Keywords: Державна інформаційна політика, механізми управління, гібридні загрози, протидія та превенція, інформаційна війна, гібридна війна.
Issue Date: Jan-2026
Publisher: Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Abstract: У монографії обґрунтована модель адаптивної державної інформаційної політики та комплексна протидія гібридним впливам, що враховують часовий вимір, взаємодію акторів та динаміку інформаційного протиборства. Застосування концепції «м’який як сильний» дозволяє впроваджувати гнучкі та всеохопні стратегії реагування на гібридні загрози, враховуючи їх невизначеність та складність. Практична значущість монографії полягає у можливості використання її результатів органами державної влади для підвищення ефективності формування та реалізації інформаційної політики, а також у наданні рекомендацій щодо удосконалення національної системи інформаційної безпеки. Запропоновані підходи та моделі сприяють розвитку стійкості держави та суспільства до деструктивних інформаційних впливів, створюючи науково-методологічну базу для формування адаптивної, комплексної та ефективної державної політики у сфері інформаційної безпеки.У сучасну епоху цифровізації інформаційний простір виступає ключовим фактором розвитку державних інституцій та формування суспільної свідомості. Швидке зростання ролі інформації у всіх сферах суспільного життя супроводжується появою нових форм загроз, здатних підривати стабільність державних систем та загрожувати національній безпеці.
Description: Особливої значущості набуває проблема протидії гібридним загрозам, які поєднують традиційні методи впливу з сучасними інформаційними технологіями, створюючи складні виклики для державної інформаційної політики. Трансформація характеру сучасних конфліктів, де інформаційне протистояння часто визначає перебіг подій, вимагає переосмислення підходів до формування державної інформаційної політики. Традиційні механізми захисту інформаційного простору виявляються недостатньо ефективними перед обличчям гібридних загроз, що постійно еволюціонують і набувають нових форм. Це створює потребу в розробці адаптивних стратегій протидії, здатних оперативно реагувати на зміни в характері та інтенсивності інформаційних атак. Особливу увагу привертає інтеграція технологічних рішень у систему державного управління інформаційною безпекою. Наявний розрив між технічними фахівцями та управлінцями призводить до фрагментарності та зниження ефективності заходів захисту. Подолання цього розриву вимагає створення координаційної системи, яка б забезпечувала взаємодію всіх зацікавлених сторін та прийняття обґрунтованих рішень на всіх рівнях управління. Глобальний характер сучасних інформаційних загроз підкреслює важливість міжнародної співпраці та обміну досвідом. Розвиток ефективних механізмів взаємодії між державними структурами, приватним сектором та громадянським суспільством стає критично важливим для формування стійкої системи захисту від гібридних загроз. Водночас підвищення інформаційної культури та медіаграмотності населення розглядається як ключовий фактор національної стійкості. Постійний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій створює нові можливості для підвищення ефективності державного управління, але водночас породжує нові вразливості. Зростання складності та масштабності інформаційних атак, використання штучного інтелекту для генерації дезінформації та розвиток технологій глибинних фейків формують новий ландшафт загроз, що потребує постійного вдосконалення системи інформаційної безпеки. Комплексний підхід до протидії гібридним загрозам передбачає врахування як глобального контексту, так і специфіки національного середовища. Пріоритетними завданнями державної політики стають захист критичної інформаційної інфраструктури, забезпечення інформаційного суверенітету та протидія деструктивним інформаційним впливам. Успішність цих заходів залежить від здатності держави координувати ресурси всіх зацікавлених сторін та створювати ефективну екосистему інформаційної безпеки. Наукова новизна представленої роботи полягає у розробці моделей адаптивної державної інформаційної політики та комплексної протидії гібридним впливам, що враховують часовий вимір, взаємодію акторів та динаміку інформаційного протиборства. Застосування концепції «м’який як сильний» дозволяє впроваджувати гнучкі та всеохопні стратегії реагування на гібридні загрози, враховуючи їх невизначеність та складність. Практична значущість монографії полягає у можливості використання її результатів органами державної влади для підвищення ефективності формування та реалізації інформаційної політики, а також у наданні рекомендацій щодо удосконалення національної системи інформаційної безпеки. Запропоновані підходи та моделі сприяють розвитку стійкості держави та суспільства до деструктивних інформаційних впливів, створюючи науково-методологічну базу для формування адаптивної, комплексної та ефективної державної політики у сфері інформаційної безпеки.
URI: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/29193
ISBN: 978-617-8562-04-5
Appears in Collections:Кафедра управління у сфері цивільного захисту

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
2026_Монографія.pdf568,46 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.