Please use this identifier to cite or link to this item:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/6064| Title: | Особливості психологічної безпеки освітнього середовища для курсантів в Національному університеті цивільного захисту України м. Харків |
| Authors: | Гура, Світлана Олександрівна |
| Keywords: | Безпека психологічна безпека безпека в освітньому середовищі захищенність |
| Issue Date: | 2017 |
| Publisher: | херсонський державний університет |
| Citation: | науковий вісник херсонського державного університету |
| Abstract: | Обзор проблемы безопасности современного молодого человека в образовательной среде. В статье рассмотрены теоретические вопросы психологической безопасности и психологической безопасности в образовательной среде, исследованы особенности психологической безопасности образовательной среды в Национальном университете гражданской защиты Украины г. Харьков у курсантов и студентов, проанализирована зависимость ситуативной тревожности и защищенностии, удовлетворенности и отношением к образовательной бреде университета. Ключевые слова: безопасность, психологическая безопасность, безопасность в образовательной среде, тревожность, защищенность, радость, студенты, курсанты. A review of the safety problem of a modern young man in an educational environment. The theoretical problems of psychological safety and psychological safety in the educational environment are examined in the article. The peculiarities of the psychological safety of the educational environment in the National University of Civil Defense of Ukraine in Kharkov are studied among cadets and students, analyzer the dependence of situational anxiety and security, satisfaction and attitude to the educational environment of the university. Key words: safety, psychological safety, safety in the educational environment, anxiety, joy, students, cadets. Hura S.O. Features of psychological safety of the educational environment for students of the National University of Civil Defense of Ukraine in Kharkiv. The problem of psychological safety in the world today belongs to one of the most pressing, due to the influence of multiple factors that violate state of psychological safety and psychological security of person. The concept of "security", "psychological security of the educational environment" is regarded as the state of the environment, creating security, helping to meet the needs of personal and trust in communication that provides mental health included in its members. The leading role in the national educational system plays high school, serving as a factor in improving the quality of human resources, increasing the innovative potential of society, the development of other levels of education. Higher professional education at the present stage of development of Ukrainian society is undergoing structural changes and is on the new frontier of its formation and qualitative reform that brings new learning environment risks and threats that affect primarily for psychological safety of all of the educational process. Psychologically safe educational environment of higher education is where most of the participants have a positive attitude to it, high rates of needs satisfaction and protection from psychological violence. Psychologically safe learning environment serves as an effective interpersonal interaction that promotes emotional well-being of students (cadets) and scientific-pedagogical staff, develop psychologically healthy individual, personal growth of students (cadets), professional growth and science longevity scientific and teaching staff, harmonization of their personality. Psychological safety educational environment is shown in terms of its security, which is manifested in the characteristics of mental health. In the National University of Civil Defense of Ukraine, the majority of cadets and students of different courses satisfy with education. The study showed that the indicators characterizing the state of security of the student / cadets advantage from threats on the part of classmates or faculty, mental well-being, positive view of the world in this university on I course more favorable than on the IV course. |
| Description: | Постановка проблеми. З розвитком соціуму категорія безпеки зазнала суттєвих змін. Відбуваються зміни в суспільстві, зокрема в соціально-економічній, політичній, духовно-моральній, інформаційній сферах з одного боку, та створюють якісно нові можливості вибору життєвого шляху, а з іншого - надають деструктивний характер життєдіяльності людини, що викликає у багатьох людей дезорієнтацію в сучасній соціальній ситуації, негативно відбиваючись на плани, цілі та якості життя, підвищують соціальну напруженість та й приводять до наростання соціального неблагополуччя, зростанню аддикції, крімініналізації соціального середовища, погіршення соціального здоров'я суспільства. Проблеми забезпечення безпеки об'єктивно зачіпають всі сторони нашої життєдіяльності та мають різноплановий характер[12]. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у становлення предметного поля безпеки внесли дослідження, розглядають різні компоненти психологічної безпеки з точки зору суб'єктів взаємодії (Р.В. Агузумцян, А.Г. Асмолов, І.А. Баєва, С.В. Бєлов, В.Т. Ганжін, П.Н. Єрмаков, Ю.П. Реан, В .В. Рубцов, В.В. Семикін, К.В. Чернов, Л.І. Шершньов). Істотний вплив на становлення соціально-психологічного розуміння безпеки надали роботи, в яких: вивчена професійна діяльності фахівців екстремального профілю (В.П. Вишневська, М.І. Марьин, І.Б. Лебедєв, Н.А. Потапова); педагогічні аспекти підготовки підростаючого покоління у сфері безпеки життєдіяльності (Р.І. Айзман, В.В. Марков, Ю.В. Рєпін, Ю.В. Чеурін та ін.); психологія безпеки (Ю.П. Зінченко, М.А. Котик); психологічна безпека в освіті (І.А. Баєва, В. В. Бедрина, Т.Н. Березина, О. А. Елисеева); проблеми формування культури безпеки як невід'ємної складової сучасної освіти (Б. Вуйтович, А.А. Деркач, Г.Г. Зейналов, М. Б. Калашникова, М. А. Кечина, Г.М. Коджаспирова, В.Н. Мошкін). Постановка завдання. Однією з перспективних завдань психологічної безпеки особистості є узагальнення та синтез підходів з метою визначення інтегративного ресурсу психологічних можливостей людини, що забезпечують його безпеку. Не менш важливими завданнями є вивчення безпеки як об’єктивного суспільного явища, виявлення вікових, гендерних, професійних особливостей, що впливають на психологічні аспекти безпеки людини. Виклад основного матеріалу з обґрунтуванням отриманих результатів. У психології категорія безпеки активно використовується з середини ХХ-го століття, насамперед у роботах дослідників гуманістичної орієнтації[2]. Так, А. Маслоу, один з основоположників гуманістичної психології, в своєї ієрархічної моделі мотивації виділяв в числі п'яти «рівнів» потреба в безпеці та захисті. Сюди включені потреби: в організації, стабільності, в законі і порядку, в передбачуваності подій, в свободі від таких загрозливих сил, як хвороба, страх і хаос. Маслоу припустив, що певні типи невротичних дорослих людей в основному мотивовані пошуком безпеки. Е. Фромм, розвиваючи «гуманістичний психоаналіз», говорив про те, що небачена свобода від жорстких соціальних, політичних, економічних і релігійних обмежень потребувала компенсації у вигляді почуття безпеки і почуття приналежності до соціуму. Він вважав, що ця прірва між свободою і безпекою стала причиною безприкладних труднощів у людському існуванні. «Обговорюючи проблему небезпеки і безпеки в її різних аспектах, - зазначає М. Ю. Зеленков, - варто згадати одне з положень «Філософії життя», що отримала помітний розвиток в кінці ХХI-початку ХХ століть. Суть цього положення в тому, що людина приречена на небезпеки, бо життя небезпечна у всіх своїх проявах. Той, хто хотів би забезпечити її повну безпеку, просто не мав народитися. Більше того, небезпека є необхідним чинником еволюції всього живого, прогресу громадського життя. Вона вимагає активного і творчого ставлення до навколишнього природного і соціального середовища, пошуку відповідних заходів і механізмів» [9]. Психологія безпеки вивчає соціопсихологічні явища і процеси, що виникають в ситуації загрози (небезпеки). Ми розглядаємо структуру психології безпеки в двох аспектах: психологічна безпека середовища та психологічна безпека особистості. Психологічна безпека середовища в соціальному аспекті визначена як стан середовища, вільний від проявів психологічного насильства у взаємодії людей, сприяє задоволенню основних потреб в особистісно-довірчому спілкуванні і створює референтну значущість середовища і, як наслідок, забезпечує психологічну захищеність її учасників. Психологічно безпечне освітнє середовище розуміють як середовище взаємодії, вільне від проявів психологічного насилля, яке має референтну значущість для суб’єктів навчально-виховного процесу (в плані позитивного ставлення до неї), що характеризується переважанням гуманістичної центрації (тобто центрації на інтересах (проявах) своєї суті і суті інших людей) та які відображаються в емоційно особистісних й комунікативних характеристиках її суб’єктів. Психологічно безпечне освітнє середовище вищого навчального закладу таке, в якому більшість учасників мають позитивне до нього ставлення, високі показники індексу задоволеності потреб й захищеності від психологічного насилля. Психологічно безпечне освітнє середовище виступає як ефективна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю студентів (курсантів) та науково-педагогічного колективу, розвитку психологічно здорової особистості, особистісному росту студентів (курсантів), професійному зростанню й науковому довголіттю науково-педагогічного колективу, гармонізації їх особистості. Психологічна безпека освітнього середовища відображається в показниках захищеності її суб’єктів, що проявляється в характеристиках психічного здоров’я[5]. Основою досягнення високого рівня професіоналізму та важливим особистісним ресурсом у професійному становленні фахівців, зокрема у представників тих професій, які пов’язані з особливими умовами та характеризуються впливом значної кількості стресогенних чинників[11]. Професійна діяльність рятівника – одна з найскладніших, адже не тільки протікає в умовах постійного ризику, але й водночас належить до типу «людина – людина», тобто включена до складної взаємодії з іншими людьми. З огляду на це професійна підготовка рятівників вимагає накопичення курсантами знань та уявлень про екстремальну ситуацію й особливості адаптації до неї, здобуття досвіду саморегуляції в умовах небезпеки, формування професійних якостей, релевантних вимогам професії. Службові обов’язки майбутніх рятівників пов’язані з високим ступенем ризику, великим психічним та фізичним напруженням, прийняттям відповідальних рішень. Діяльність рятівників висуває підвищені вимоги як до фізичного, так і до психічного стану. Робота фахівців цього напрямку вимагає від них уміти подолати страх, швидко мобілізуватися в момент високого емоційного напруження. Професійна діяльність співробітників системи ДСНС характеризується високим рівнем емоційної напруженості. Тому безпека для курсантів Національного університету цивільного захисту України має різний та багаторівневий аспект засвоєння як об’єктивного явища. Отже, метою нашого дослідження є вивчення особливостей психологічної безпеки освітнього середовища в Національному університеті цивільного захисту України м. Харків у курсантів та студентів. Дослідження проводилось на базі Національного Університету цивільного захисту України. У групу досліджуваних увійшли студенти та курсанти соціально – психологічного факультету I та IV курсів. Вік досліджуваних 17 –22 років. Для досягнення поставленої мети були визначенні наступні завдання: Вивчити особливості особистісної тривожності студентів, курсантів I та IV курсів. Дослідити рівні задоволеності, захищеності та відношення до освітнього середовища студентів, курсантів I та IV курсів. Досліджуючи задоволеність курсантів та студентів життям у Національному університеті цивільного захисту України використовували методику «Вивчення задоволеності учнів життям під час навчання» А.А.Андреева. У ході дослідження були отримані групові результати, які представлені у діаграмі (Рис. 1.1) Рис 1.1 Задоволеність життям під час навчання курсантів та студентів різних курсів НУЦЗУ (бали) Розглядаючи діаграму, можна сказати, що на I курсі коефіцієнт задоволеності – 3, це високий рівень задоволеності. Узагальнюємо результати за методикою «Вивчення задоволеності учнів життям під час навчання» А.А. Андреєва, показник рівню задоволеності курсантів I курсу вищий ніж IV курсу навчання. На основі методики І.А. Баевої «Психологічна безпека освітнього середовища» можна виділити декілька критеріїв: • «відношення до освітнього середовища»; • «захищеність від одногрупників»; • «захищеність від викладачів»; • «задоволеність життям у ВНЗ»; Таблиця 1.1 Відношення курсантів та студентів різних курсів НУЦЗУ до освітнього середовища (відсотки, %) Курс Характеристика I курс IV курс « + » позитивне відношення 92 87,5 « – » негативне відношення 0 12,5 « +/– » нейтральне відношення 8 0 У більшості, студенти та курсанти різних курсів задоволенні навчанням у Національному університеті цивільного захисту України. Такі показники характеризують стан захищеності студента/курсанта від погроз його достоїнству, душевному благополуччю, позитивному світосприйняттю у ВНЗ. Для наочності можна представити ці данні у вигляді діаграми (Рис. 1.2), де 1 – «позитивне відношення», 2 – «нейтральне відношення», 3 – «негативне відношення» курсантів та студентів Національного університету цивільного захисту України до освітнього середовища. Рис. 1.2 Відношення курсантів та студентів різних курсів НУЦЗУ до освітнього середовища (кількість осіб) З даної діаграми добре та чітко видно, що у більшості, студенти та курсанти I та IV курсів задоволенні навчанням у Національному університеті цивільного захисту України. Таблиця 1.2 Рівні захищеності курсантів та студентів НУЦЗУ різних курсів від одногрупників та викладачів (відсотки, %) Від кого Рівень Захищеність від одногрупників Захищеність від викладачів I курс IV курс I курс IV курс Дуже високий 40 37,5 52 31,25 Високий 48 18,75 44 37,5 Середній 4 25 4 18,75 Низький 8 6,25 0 6,25 Дуже низький 0 12,5 0 6,25 За одержаними результатами, можна сказати, що курсанти та студенти I курсу відчувають себе більш захищеними від негативного спілкування та впливу зі сторони ніж чотирикурсники. Хоча, невелика кількість осіб вважають себе мало захищеними, все одно необхідно звернути увагу на клімат та соціальні відносини у групах I та IV курсів. Щодо захищеності від викладачів, то I курс також вважають, що викладацький колектив цілком коректно відноситься до курсантів та студентів. Такі викладачі можуть цілком забезпечити учбовий процес без образ та приниження. Якщо розглянути показники IV курсу, то вони мають зовсім протилежний характер. Але, не дивлячись на те, що високі показники превалюють, не можна не звернути увагу на тих осіб котрі вважають що до них ставлення зі сторони викладацького колективу не найкраще. Такі показники ймовірні, адже викладачі, які ведуть предмети у I та IV курсів різні й за фахом, за видом служби, вільнонаймані та військовослужбовці, за освітнім рівнем, та предмети які вони викладають мають своєрідну специфіку, великий відсоток це професійно – орієнтовані предмети. Тому треба звернути увагу на захищеність студентів та курсантів від негативного ставлення з боку викладачів на IV курсі. Рівні задоволеності життям курсантів та студентів на І та IV курсах знаходяться на високих рівнях. Такі показники дають позитивний настрій на благополуччя університету, адже можна говорити про сприятливий емоційний стан курсантів та студентів, переважання позитивного настрою на навчання, про високу задоволеність своїми навчальними результатами та підтверджують результати першої методики. Для обох курсів рівень ситуативної тривожності не перевищує ланку середнього рівня. Характеристика ситуативної тривожності визначається напругою, занепокоєнням, нервозністю, порушенням уваги та координації рухів. Але, отримані результати приємно дивують, адже для наших досліджуваних можливість прояву таких характеристик мінімальна. Результати за методикою «Психологічна безпека освітнього середовища» І.А. Баевої, показали, що студенти та курсанти I курсу, Національного Університету цивільного захисту України, відчувають себе достатньо захищеними від негативного впливу зі сторони одногрупників. Розрахунки дослідження взаємозв’язку ситуативної тривожності та захищеності від одногрупників представлені у таблиці 1.3. Більш точний математичний метод для обчислення, використали метод кореляції r – Пірсона. Таблиця 1.3. Показники взаємозв’язку ситуативної тривожності та захищеності курсантів та студентів I курсу НУЦЗУ від одногрупників за критерієм r – Пірсона (бали) Показники Х Y DX DY σX σY p=0,05 Бали 2,04 4,05 0,12 0,61 0,34 0,78 0,4 Такі показники цілком вірогідні, так як на I курсі мотивами виступають досягнення успіхів у навчанні та загалом навчальний процес. Можна сказати, що для курсантів та студентів на цьому етапі важливим є отримання базових знань, відмінних оцінок, здати першу сесію, написання курсової роботи. Також, показники, говорять про те, що курсанти та студенти I курсу відчувають себе достатньо захищеними і не відчувають загрози від своїх одногрупників. Тож, дані отримані за результатами математичних підрахунків є достатньо вірогідними. Взаємозв’язок ситуативної тривожності та захищеності від викладачів статистично не значуща, тобто рівень ситуативної тривожності та безпосередньо захищеності від викладачів не пов’язані один з одним. На I курсі, курсанти та студенти, мають довірливі відносини з викладацьким складом. Зі сторони викладачів вони відчувають й захист, й розуміння та позитивний настрій на навчання та отримання нових знань. Саме ці характеристики важливі для курсантів та студентів на перших курсах навчання, що і показали результати вище. Висновки дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. У Національному університеті цивільного захисту України, у більшості, студенти та курсанти різних курсів задоволенні навчанням. Дослідження показало, що показники, які характеризують стан захищеності студента/курсанта від погроз достоїнству зі сторони одногрупників або викладацького складу, душевному благополуччю, позитивному світосприйняттю у даному ВНЗ на I курсі більш сприятлива ніж на IV курсі. Отже, наше дослідження, яке проводилось на базі НУЦЗУ, можна вважати успішним, так як на даний момент є результати позитивних та негативних моментів університету, що говорить про бажання рости та розвиватися, методом проб та помилок на досягнення кращих результатів. Основними завданнями організації безпечного освітнього середовища у НУЦЗУ будуть: — виявлення чинників риски порушення педагогічної для психотипу безпеки освітнього середовища в умовах освітнього процесу; — обгрунтування умов організації безпечного освітнього середовища та вимоги до розробки її ефективної структури; — розробка погодженого з викладачами, адміністрацією і студентами плану дій (методів, технологій) з перетворення учбово-виховного середовища в середу психологічно безпечну, комфортну, сприятливу для соціалізації, вчення, виховання і всебічного розвитку студента. Таким чином, вищевикладене дозволяє зробити вивід про те, що в основі забезпечення психологічної безпеки освітній середовища вузу знаходиться прогнозування, виявлення, регуляція і ліквідація небезпек і рисок тих, що виникають в освітньому процесі. Забезпечення психологічної безпеки освітнього середовища і, як наслідок, охорона і підтримка психічного здоров'я її учасників має бути пріоритетним напрямком діяльності служби супроводу в системі освіти. Для забезпечення психологічної безпеки в освітньому середовищі необхідно проводити як групові, так і індивідуальні лекції, заняття з усіма учасниками освітнього процесу. Використовувати не тільки експрес – методи для поліпшення психологічної безпеки, а й певні корекційні роботи, консультації або тренінги. |
| URI: | http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/6064 |
| Appears in Collections: | Кафедра психології діяльності в особливих умовах |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.