1. eNUCPUIR
2. Факультет соціально-психологічний
3. Кафедра психології діяльності в особливих умовах

Title:	Вивчення стану психологічної безпеки курсантів у освітньому середовищі НУЦЗУ
Authors:	Гура, Светлана Олександровна
Keywords:	Безпека психологічна безпека безпека в освітньому середовищі жертва
Issue Date:	Mar-2017
Publisher:	УНІВЕРСИТЕТ ДАНУБІУС
Citation:	Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Інноваціний підхід в області соціології, психології й політології, 10-11 березня 2017р УНІВЕРСИТЕТ ДАНУБІУС, м. Сладковічево, Словацька Республіка
Description:	Будь - яке середовище характеризується динамічністю й невизначеністю. Освітньому середовищу також властиві рухливість й мінливість, оскільки воно є результатом безлічі подій та ситуацій. Освітнє середовище весь час трансформується, його складові вступають у нові відносини й утворюють нові форми. При чому модель середовища, на якому б етапі розвитку вона не знаходилась, не може бути завершеною, тобто вона ніколи не має закінченої, повної форми, яка б характеризувалася впорядкованістю і стабільністю. Середовище є невизначеним, а отже не має характеристик, які б вказували на його можливу природу, тому що природа середовища теж є предметом постійних перетворень[1, 6]. Проблема психологічної безпеки в сучасному світі відноситься до однієї з найбільш актуальних, що зумовлено впливом численних чинників, що порушують стан психологічної безпеки та психологічної захищеності особи. Поняття «психологічна безпека освітнього середовища» розглядається як стан цього середовища, що створює захищеність, сприяюче задоволенню потреб в особистісно – довірчому спілкуванні, що забезпечує психічне здоров'я включених до неї учасників[4,8]. Психологізація освітнього середовища з метою збереження та зміцнення здоров'я її учасників, створення в освітній установі безпечних умов праці і навчання, захист від усіх форм дискримінації можуть виступати альтернативою агресивності соціального середовища, психоемоційному та культурному вакууму, наслідком яких є зростання соціогенних захворювань[2, 4, 10]. Однією з перспективних завдань психологічної безпеки особистості є узагальнення і синтез підходів з метою визначення інтегративного ресурсу психологічних можливостей людини, що забезпечують його безпеку. Не менш важливими завданнями є пошук і розробка діагностичного інструментарію, що вимірює даний ресурс; виявлення вікових, гендерних, професійних особливостей, що впливають на психологічні аспекти безпеки людини[10]. Психологічна безпека освітнього процесу у ВНЗ – це стан захищеності студента від погроз його достоїнству, душевному благополуччю, позитивному світосприйняттю[5]. Психологічне насильство представляє основну загрозу психологічної безпеки освітнього середовища. Причинами психологічного насильства в освітньому середовищі можуть бути як середовищні умови, так і міжособистісні відносини курсантів, студентів та викладачів. Разом з тим існує проблема недостатнього дослідження питань створення умов психологічної безпеки освітнього середовища ВНЗ, характеристик її учасників і характеру міжособистісних відносин, що призводить до виникнення ситуації, коли в результаті впливу несприятливих психологічних факторів відбувається формування офіцера, нездатного якісно виконувати службово-професійні завдання[3]. До основних проявів психологічного насильства в освітньому середовищі вищого військового закладу можна віднести: публічне приниження; образа; висміювання; загрози; образливе обзивання; примус робити щось проти свого бажання; ігнорування; неповажне ставлення; недоброзичливе ставлення[3]. Важливо розуміти, що загрози психологічної безпеки освітнього середовища ВНЗ зумовлюють зміст самого феномена «психологічної безпеки освітнього простору». Під психологічною безпекою розуміється стан освітньої середовища, вільного від прояву психологічного насильства у взаємодії, що сприяє задоволенню потреб у особистісно-довірчому спілкуванні, що створює референтну значимість середовища і забезпечує психічне здоров'я включених до неї учасників[2, 7, 9]. На даний час, у Національному університеті цивільного захисту України, у більшості, студенти та курсанти різних курсів задоволенні навчанням. Дослідження показало, що показники, які характеризують стан захищеності студента/курсанта соціально – психологічного факультету від погроз його достоїнству зі сторони одногрупників або викладацького складу, душевному благополуччю, позитивному світосприйняттю у даному ВНЗ на I курсі більш сприятлива ніж на IV курсі. Так як, для курсантів та студентів І курсу, на цьому етапі, важливим є отримання базових знань, відмінних оцінок, бажання здати першу сесію та написання курсової роботи, а зі сторони викладачів вони відчувають захист, розуміння та позитивний настрій на навчання та отримання нових знань. Саме ці характеристики важливі для курсантів та студентів на перших курсах навчання. А під час перебування в університеті відчувають себе повноцінними особистостями та з повагою та честю носять звання студента/курсанта Національного університету цивільного захисту України. Для курсантів та студентів на IV курсі головним є не тільки одержання необхідних знань, а й частка суперництва, тому деякі особи переймаються та відчувають себе не достатньо комфортно у своїй групі, та відношення «лідерів» до «аутсайдерів» проявляється не з мотивом допомоги, а з мотивом перевершення. Викладацький склад відноситься з більшою вимогливістю, тому що на старших курсах необхідне формування орієнтації на подальше життя, на професійну успішність, самостійність та інше. Що і говорить про те, що курсанти та студенти IV курсу фактично задоволені життям і негативні зміни в університеті безпосередньо впливають на задоволеність не найкращим чином. Щодо взаємозв’язку ситуативної тривожності з захищеність, задоволеністю та відношенням до освітнього середовища, то результати І та ІV курсів різняться. Наприклад на І курсі взаємозв’язку між ситуативною тривожністю задоволеністю, захищеністю від викладацького складу та від одногрупників не виявлено, що говорить про стабільні та дружелюбні відносини. А на ІV курсі взаємозв’язок був виявлений, і такі показників не випадкові, адже пріоритети та мотиви на перших та останніх курсах дуже різні, що впливає абсолютно на всі показники соціально – психологічної безпеки освітнього середовища. Звідси випливає масштабна задача усунення перерахованих загроз в освітньому середовищі, що буде сприяти зниженню психологічних небезпек і в освітньому просторі, і в більш широкому масштабі, через поширення безпечних відносин учасників соціального життя. Психологічно безпечними можна вважати такі міжособові відносини, які викликають в учасників почуття приналежності (референтної значущості середовища); переконують людину, що він перебуває поза небезпекою (відсутність перерахованих вище загроз); зміцнюють психічне здоров'я. Забезпечення психологічної безпеки освітнього середовища і, як наслідок, охорона і підтримка психічного здоров'я її учасників має бути пріоритетним напрямком діяльності служби супроводу в системі освіти. Для забезпечення психологічної безпеки в освітньому середовищі необхідно проводити як групові, так і індивідуальні лекції, заняття з усіма учасниками освітнього процесу. Використовувати не тільки експрес – методи для поліпшення психологічної безпеки, а й певні корекційні роботи, консультації або тренінги.
URI:	http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/6066
Appears in Collections:	Кафедра психології діяльності в особливих умовах

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.