Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/6100| Назва: | Дослідження емоційного інтелекту у курсантів з різним рівнем професійної спрямованості. |
| Автори: | Гура, Світлана Олександрівна Вірченко, Ксенія Романівна |
| Ключові слова: | Ємоційний інтелект інтелект рівень емоційного інтелекту |
| Дата публікації: | лис-2017 |
| Видавництво: | Національний університет цивільного захисту України |
| Бібліографічний опис: | Сучасний стан розвитку екстремальної та кризової психології. Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції 30 листопада 1 грудня 2017р. С. 49-52 |
| Серія/номер: | IV; |
| Короткий огляд (реферат): | Проблема емоційної культури людини залишалася актуальною про- тягом всієї історії людського суспільства: важливість проблеми розвитку емоційної компетентності – відкритості людини своїм емоційним пережи- ванням, зв'язок її можливостей з гармонічною взаємодією серця і розуму, афекту і інтелекту, незмінно відзначалася як мислителями давнини, так і сучасними філософами та психологами. У сучасному суспільстві пробле- ма компетентності в розумінні й вираженні емоцій стоїть досить гостро: штучно виплеканий в останні десятиліття культ раціонального підходу до життя автоматично привів до сприйняття людини як істоти знеособленої, в певній мірі беземоційної, геть позбавленої індивідуальності. Актуальність обраної проблеми в значній мірі обумовлена ще й тим, що емоційний інтелект (EQ) як предмет соціально-психологічного дослідження є відносно новим, маловивченим феноменом: наразі існу- ють різні підходи до розуміння суті та структури емоційного інтелекту |
| Опис: | Проблема емоційної культури людини залишалася актуальною про- тягом всієї історії людського суспільства: важливість проблеми розвитку емоційної компетентності – відкритості людини своїм емоційним пережи- ванням, зв'язок її можливостей з гармонічною взаємодією серця і розуму, афекту і інтелекту, незмінно відзначалася як мислителями давнини, так і сучасними філософами та психологами. У сучасному суспільстві пробле- ма компетентності в розумінні й вираженні емоцій стоїть досить гостро: штучно виплеканий в останні десятиліття культ раціонального підходу до життя автоматично привів до сприйняття людини як істоти знеособленої, в певній мірі беземоційної, геть позбавленої індивідуальності. Актуальність обраної проблеми в значній мірі обумовлена ще й тим, що емоційний інтелект (EQ) як предмет соціально-психологічного дослідження є відносно новим, маловивченим феноменом: наразі існу- ють різні підходи до розуміння суті та структури емоційного інтелекту Вивченням проблеми займалось чимало вчених – так, особливу увагу цієй темі приділяли: М. Зайднер, О.В. Луньова, Д.В. Люсин, Н.В. Ков- рига, Г. Меттьюс, Е.Л. Носенко, А.С. Петровська, Р.Д. Робертс, Е.А. Сергієнко, Д.Р. Карузо, О.В. Білоконь, І.І. Вєтрова, С.П. Дерев'янко, П. Селовей, Дж. Мейер, Д. Гоулман, І.Н.Андреєва та ін. Однак єдиної уз- годженої теорії не розроблено. Проте, необхідність вивчення емоційно- го інтелекту диктується запитами практики, що полягають у визначенні особливостей, що впливають на ефективність професійної діяльності і соціально-психологічної адаптації особистості [3; 4]. Виділяється безліч факторів, що прямо або побічно впливають на успішність соціально-психологічної адаптації людини (Зотова, Кряжева, 1979; Зеєр, 2001; Ромм, 2002). На сьогоднішній момент найбільш вивче- ними є зовнішні фактори, тобто параметри соціальної ситуації, в якій особистість адаптується. Одним з параметрів, що визначає цей процес на рівні міжособистісних відносин можна вважати емоційний інтелект, що забезпечує успішність взаємодії і комунікації. У широкому сенсі, емоційний інтелект є здібністю особистості до ефективного спілкування за рахунок уміння розуміти і управляти своїми і чужими емоціями, вміння сприймати емоції оточуючих людей і можливості впливати на Сучасний стан розвитку екстремальної та кризової психології 56 них, а також вміння рефлексувати свої власні емоційні стани і контро- лювати їх прояви [1]. У студентському віковому періоді формується самосвідомість, ви- робляється власна незалежна система еталонів самооцінювання і самос- тановлення, значною мірою розвиваються здібності проникнення у внут- рішній світ, що сприяє усвідомленій чи неусвідомленій побудові моделі поведінки і свідчить про рівень розвитку емоційного інтелекту [6]. Враховуючи професійну специфіку рятувальників (зокрема, особ- ливості умов роботи і наявність досить складного контингенту спілку- вання), нами висловлено припущення про розбіжності в показниках рів- ня EQ у курсантів різної професійної спрямованості. Дослідницька робота проводилася з групою з 40 курсантів, які проходять службу та навчаються в Національному університеті цивіль- ного захисту України. Вибірку при цьому склали курсанти соціально- психологічного факультету та факультету пожежної безпеки. Для первинного виявлення наявності і ступеня взаємозв'язку рівня емоційного інтелекту з внутрішніми критеріями соціально- психологічної адаптації майбутніх фахівців нами була застосована ме- тодика Н. Холла, призначена для виявлення здатності розуміти відноси- ни особистості, що репрезентується в емоціях, і керувати емоційною сферою на основі прийняття рішень. Вибір даної методики обумовлений її «універсальністю»: визначення емоційного інтелекту саме по собі до- сить розпливчасте (різні фахівці включають в це поняття різні аспекти), однак існує цілий ряд характеристик, з якими згодні майже всі, хто за- ймається вивченням цього феномену, і тест Н. Холла на EQ дає оцінку саме даним рисам особистості. Методика побудована на загальнотео- ретичних уявленнях про емоційний інтелект як про особистісні характе- ристики, що дозволяють розпізнавати свої емоції, керувати ними, розпі- знавати почуття в кожній конкретній ситуації і т.д. і проводиться у фо- рмі анкетування [2; 5]. Аналізуючи отримані в процесі тестування середні показники EQ курсантів СПФ та факультету ПБ (майбутніх психологів та пожежних інспекторів/начальників караулів, відповідно) можна сказати про досить невелику розбіжність цих показників як за парціальним, так і за інтегра- льним рівнями – загальна картина отриманих результатів показує зага- льний середній рівень EQ курсантів незалежно від обраної спеціальнос- ті. Детальний аналіз анкет (варіативність по шкалам) дозволяє зробити висновки про те, що дещо вищі загальні середні показники майбутніх психологів свідчать про більш виражені в порівнянні з курсантами фа- культету пожежної безпеки (ПБ) здібності до розуміння власних емоцій і емоцій інших людей: курсантам соціально-психологічного факультету (СПФ) – відповідно до специфіки обраної професії – притаманно оперу- вати емоціями для вирішення конкретних задач і успішної взаємодії з Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції 57 навколішнім середовищем (зокрема у сфері спілкування з певною кате- горією осіб в умовах надзвичайних ситуацій), що призводить до регуля- ції не тільки власних, але й чужих емоцій. Максимальної розбіжності досягнуто по показниках шкал емпатії та емоційної обізнаності – ці показники виявилися вищими у курсантів СПФ, що, на нашу думку, зумовлено специфікою їх майбутньої профе- сійної діяльності (робота з людьми в надзвичайних ситуаціях, яка вима- гає усвідомлення почуттів, потреб і турбот інших, орієнтацію на надан- ня психологічної допомоги і т.ін.). Дещо меншими виявилися розбіжності по показниках шкал розпі- знавання емоцій інших людей та управління емоціями – ці показники теж вищі у майбутніх психологів; однак зменшення різниці цих показ- ників порівняно двох професійно різноспрямованих груп можна пояс- нити тим, що аналіз своїх емоцій, їх доцільність та прогнозування емо- ційних наслідків (а також вміння трансформувати конкретну емоцію у більш доречну для даної ситуації) є необхідною складовою соціально- професійної орієнтованості не тільки психолога, а також і пожежного інспектора або начальника караула в плані професійної організації своєї діяльності, так само як і вміння розпізнавати емоції інших, що обумов- люється специфікою контингенту, з яким доводиться працювати. Мінімальної розбіжності досягнуто в показниках шкали самомоти- вації – цей показник виявився вищим саме у курсантів ф-ту ПБ. На нашу думку, така різниця (хоч і незначуща) є проявом емоційної схильності до спрямованості в досягненні цілей, здебільшого колективного характеру, що є більш специфічною для професії інспектора (начальника караула). Розбіжність в EQ досить несуттєва як для порівняння середніх показників груп, однак існуюча. Враховуючи цей показник, зазначимо, що вищий середній рівень емоційного інтелекту майбутніх психологів свідчить про більш виражені в порівнянні з курсантами факультету пожежної безпеки здібності до розуміння власних емоцій і емоцій інших людей: курсантам СПФ – відповідно до специфіки обраної професії – притаманно оперувати емоціями для вирішення конкретних задач і ус- пішної взаємодії з навколішнім середовищем, що призводить до регуля- ції не тільки власних, але й чужих емоцій. Втім слід зазначити, що такі емоційні особливості обумовлюються і психологічними властивостями людини, рівнем її особистого розвитку і характеристик (що знайшло ві- дображення у показниках індивідуальних анкет, де показники EQ кур- сантів різної професійної спрямованості – навіть всередині групи – ма- ють суттєву різницю). Аналіз наведених вище показників EQ курсантів СПФ та фа- культету ПБ (майбутніх психологів та пожежних інспекторів/начальників караулів, відповідно) дозволяє зробити наступні висновки: 1) Різниця в показниках EQ між курсантами різних професійно Сучасний стан розвитку екстремальної та кризової психології 58 спрямованих груп незначуща, що, на нашу думку, відображає узагаль- нену картину професійної орієнтації піддослідних з урахуванням місця навчання та специфіки навчального процесу («спеціальність – рятуваль- ник» як загальна); 2) Більш детальний аналіз анкет (варіативність по шкалам) дозво- ляє зробити висновки про те, що вищі загальні середні показники май- бутніх психологів (зокрема шкали емпатії та розпізнавання емоцій ін- ших людей) свідчать про більш виражені в порівнянні з курсантами факультету пожежної безпеки здібності до розуміння власних емоцій і емоцій інших людей: курсантам соціально-психологічного факультету – відповідно до специфіки обраної професії – притаманно оперувати емоціями для вирішення конкретних задач і успішної взаємодії з навко- лішнім середовищем (зокрема у сфері спілкування з певною категорією осіб в умовах надзвичайних ситуацій), що призводить до регуляції не тільки власних, але й чужих емоцій. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/6100 |
| Розташовується у зібраннях: | Кафедра психології діяльності в особливих умовах |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Вірченко К.pdf | 203,86 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.