Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/8392| Назва: | БЛИСКАВКОЗАХИСТ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД ДЛЯ БЕЗПЕКИ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ |
| Автори: | Данілін О.М., Хмиров І.М. |
| Дата публікації: | 2018 |
| Бібліографічний опис: | Національний університет цивільного захисту України |
| Серія/номер: | ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ Збірник тез доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції (1 - 2 березня 2018 року);Стр. 167 |
| Короткий огляд (реферат): | В результаті фізичних процесів усередині хмари утворюються позитивні і негативні заряди, під дією яких виникає потужне електростатичне поле. Різниця потенціалів між окремими частинами хмари досягає величезних величин, а досягши критичної напруженості виникає іскровий розряд – власне спалах. Блискавка характеризується великими величинами струму, напруги і температури. Повітря в зоні каналу блискавки практично миттєво розігрівається до температури 30000-33000 °С. Блискавка також може заподіювати істотну шкоду господарству, є причиною пожеж і замикань елементів електрозабезпечення. |
| Опис: | Наймогутніші явища природи завжди були цікавими і небезпечними. Одним з таких є блискавка, яка завдяки електричному заряду, що накопичуються у хмарах завдяки тій самій енергії сонця та вітру. В той час саме влучення блискавок в об’єкти різного призначення залишається непередбачуваною. В результаті фізичних процесів усередині хмари утворюються позитивні і негативні заряди, під дією яких виникає потужне електростатичне поле. Різниця потенціалів між окремими частинами хмари досягає величезних величин, а досягши критичної напруженості виникає іскровий розряд – власне спалах. Блискавка характеризується великими величинами струму, напруги і температури. Повітря в зоні каналу блискавки практично миттєво розігрівається до температури 30000-33000 °С. Блискавка також може заподіювати істотну шкоду господарству, є причиною пожеж і замикань елементів електрозабезпечення. Вимоги сьогодення вимагають від профілактичного блоку запобігання та збереження народного та державного майна від надзвичайних ситуацій та перетворення її в позитивну енергію. Проте ідея використання електроенергії блискавок досі не знайшла практичного втілення з причини випадковості, не прогнозованості та коротко тривалості. Для території нашої держави густина блискавок протягом року становить майже 6 ударів на 1 квадратний кілометр. Враховуючи те, що переважна частина блискавок має струм близько 40 кА, а потужність кожної з них становить понад 100 кВт/год, можливе річне вироблення електроенергії із блискавок з одного квадратного кілометра земної поверхні сягає 260-310 кВт/год за коефіцієнтом корисної дії майже 50 відсотків. Фотоелектрична генерація здатна виробляти з такої ж самої площі 150 тисяч кВт/год протягом року. Тому на міжнародних наукових зібраннях проект перетворення енергії з блискавок навіть не розглядається. В той час, одним з основних міроприємств, що перевіряться на відповідність діючим нормативно-правовим документам з питань пожежної та техногенної безпеки є обладнання об’єктів різного призначення системою блискавкозахисту. Вдосконалення сучасних норм в цьому напрямку потребує швидкого аналізу відповідних надзвичайних ситуацій, розроблення сучасних нормативно-правових актів вжиття невідкладних заходів по попередженню пожеж внаслідок потрапляння блискавок в об’єкти народного та сільського господарства, об’єкти життєзабезпечення та технологічні підприємства. Поруч з цим зростає кількість об’єктів, які потрібно захистити від розрядів блискавки, ретельно дослідити механізми дії електромагнітного поля, перетворення його на електричне та відповідне електронне устаткування [1]. Враховуючи багаторічний досвід різних держав та вітчизняних служб з енергетики розроблені та впроваджуються в дію різні норми з питань будівництва, котрі передбачають при необхідності влаштування систем блискавкозахисту. Технічні норми складають за результатами багаторічного досвіду та висновками пост факторів потрапляння блискавок до об’єктів. Наприклад нормативними документами з влаштування блискавкозахисту будинків та споруд про яку навіть нічого не було відомо до його затвердження, але з годом модернізовано та схвалено низкою авторитетних проектних та будівельних організацій за найсучаснішим принципом та затверджено відповідний стандарт [2]. Поруч з цим вимогами раніш затвердженого державного стандарту [3], що доповнює вищезазначений документ є декілька основних принципів, а саме: Пунктом 3.1.2 Розроблення нормативних документів повинно ґрунтуватись на міжнародних та регіональних стандартах або інших публікаціях міжнародних і регіональних організацій. Пунктом 3.2.2.3. Розробник повинен залучити до розглядання проекту та надавання відгуків якнайширше коло фахівців та організацій. Пунктом 3.2.2.4. Розробник повинен забезпечити ознайомлення з проектом нормативного документу за рівних умов усім сторонам та за їх запитами надавати паперові копії проекту документа. Додатково вимоги цього стандарту розповсюджуються на проектування, будівництво, реконструкцію та експлуатацію блискавкозахисту всіх видів будівель, споруд і промислових комунікацій незалежно від відомчої належності та форми власності. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/8392 |
| Розташовується у зібраннях: | Кафедра наглядово-профілактичної діяльності |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА_Збірник тез.pdf | 5,23 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.