Лютеранська конфесіоналізація в політиці саксонських правителів у 1525–1580 рр

Abstract

У дисертації досліджено лютеранську конфесіоналізацію як складник політики саксонських правителів у контексті формування земельної державності Саксонії. Систематизовано теоретичні моделі конфесіоналізації, уточнено їх зміст, визначено, що її рубіжними датами є 1525–1580 рр. Лютеранська конфесіоналізація в Саксонії вперше проаналізована у трьох аспектах: суспільно-політичні трансформації, перетворення релігійно-церковного життя, зміни в соціокультурній сфері. Доведено, що важливу роль в утвердженні Саксонії як центру конфесіоналізації відіграла політика Шмалькальденського союзу. Визначено, що перехід курфюршества Саксонського під владу Моріца після Шмалькальденскої війни 1546–1547 рр. позначив новий етап формування земельної держави,продовженого Августом після Аугсбурзького миру 1555 р. як єдиновладним правителем. Проаналізовано особливості діяльності церкви Саксонії: проведення візитацій, розробка євангелічних статутів, написання віросповідних книг, подолання протистояння між гнезіолютеранами та філіпістами, формування ортодоксії. Визначено шляхи реалізації закликів до «порядку» через соціальне дисциплінування. Розкрито значення реформ шкіл й університетів, що призвели до створення нової територіальної системи освіти Саксонії. Визначено, що принципи конфесіоналізації було оформлено Саксонським статутом 1580 р.