Застосування наративу у психологічному консультуванні рятувальників – учасників ООС з порушеннями часової орієнтації

Abstract

Стаття присвячена визначенню шляхів застосування наративу у психологічному консультуванні рятувальників – учасників ООС для оптимізації часової перспективи. Психологічне консультування розглядається як особливий тип розповіді, в якому виділяються характерні елементи, що відносяться до структури його розгортання – зачин, експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію, розв’язку і коду. Зі структурою розгортання наративу безпосередньо пов’язана структура часової перспективи, оскільки остання відображає хронологію подій. У рятувальників, які брали участь у ООС, ставлення до минулого негативне, що пов’язане з переживанням реальних неприємних подій та травмуванням, які нівелюють приємні враження та реконструюють більшість спогадів у негативні. Їх ставлення до життєвого часу пов’язане з бажанням отримувати задоволення, збудження, насолоду у теперішній час, ризикувати та не турбуватися про майбутні наслідки такої поведінки. Майбутнє загалом має менше значення, ніж теперішній та минулий часи життя. Для оптимізації часової орієнтації рятувальників – учасників ООС ми пропонуємо використовувати елементи автобіографічного наративу у процесі психологічного консультування. Автобіографічний наратив кожної людини є унікальним поєднанням спогадів, усвідомлень сенсів подій, почуттів та міфологем, які будують індивідуальну історію життя. Індивідуальна історія включає всі події, що відбувалися з людиною в минулому. Змістом автобіографічного наративу є вибіркові події у контексті трьох проміжків часу – минулого, сьогодення і майбутнього. Процес психологічного консультування рятувальників – учасників ООС спрямований на розвиток збалансованість часової орієнтації, яка потрібна для ефективної життєдіяльності особистості. Така часова орієнтація є найбільш психологічно і фізично здоровою для людини та оптимальною для її функціонування в суспільстві. Позитивні зміни часової перспективи є одним з показників зменшення травматичної симптоматики особистості.