Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28437| Назва: | Інтолерантність до невизначеності у військовослужбовців і рятувальників, які зазнали поранень: порівняльний аналіз |
| Інші назви: | Intolerance of uncertainty in wounded military personnel and rescuers: a comparative analysis |
| Автори: | Топчило, Анна Валеріївна |
| Ключові слова: | поранення психологічне відновлення психологічна підтримка рятувальники військовослужбовці психологічна травма посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) психосоматика якість сну депресія тривога інтолерантність до невизначеності емоційний стан психологічна реабілітація |
| Дата публікації: | 25-тра-2026 |
| Видавництво: | Видавничий дім "Гельветика" |
| Бібліографічний опис: | Топчило А.В. Інтолерантність до невизначеності у військовослужбовців і рятувальників, які зазнали поранень: порівняльний аналіз. Габітус. 2026. Т.2., вип. 83. С. 278-285. https://doi.org/10.32782/hbts.83.2.48 |
| Серія/номер: | 83; |
| Короткий огляд (реферат): | У статті представлені результати емпіричного дослідження представників сектору безпеки та оборони України, які зазнали поранень під час виконання службових завдань в умовах воєнного стану. Метою є порівняльний аналіз рівня інтолерантності до невизначеності та її компонентів, а також депресивної симптоматики та симптомів посттравматичного стресового розладу у представників різних професійних груп залежно від наявності ампутації. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості поранених серед представників сектору безпеки та оборони України, що супроводжується значним психоемоційним навантаженням і потребує глибшого розуміння психологічних наслідків травматичного досвіду. У статті підкреслюється важливість диференціації фізичних ушкоджень та психологічної травматизації, яка формується під впливом бойових дій, невизначеності та загрози життю. Дослідження проводилося упродовж 2025-2026 років. Вибірку склали 161 поранений представник сектору безпеки та оборони віком від 29 до 41 року, які проходили лікування та медико-психологічну реабілітацію. З них 109 осіб – рятувальники ДСНС України (30 з ампутаціями та 79 без ампутацій) і 52 – військовослужбовці (26 з ампутаціями та 26 без ампутацій). Емпіричне дослідження про- ведено із застосуванням методів математичної статистики, зокрема t-критерію Уелча для порівняння незалежних вибірок та коефіцієнта кореляції Спірмена для аналізу взаємозв’язків між показниками. Встановлено, що військовослужбовці, незалежно від характеру поранення (з ампутацією чи без неї), мають вищі рівні депресивної симптоматики, інтолерантності до невизначеності та тривожних станів порівняно з рятувальниками. Водночас рівень симптомів ПТСР у групах суттєво не відрізняється. Кореляційний аналіз показав, що у групах з ампутаціями спостерігається більш інтегрована структура психологічних зв’язків, де депресивні, посттравматичні та тривожні симптоми тісно взаємопов’язані. У групах без ампутації ці зв’язки є більш вибірковими. Отримані результати підтверджують необхідність розробки диференційованих програм психологічного відновлення та підтримки для поранених рятувальників і військовослужбовців із урахуванням специфіки професійної діяльності, характеру поранення та структури емоційних порушень. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28437 |
| ISSN: | 2663-5208 |
| Розташовується у зібраннях: | Навчально-наукова лабораторія екстремальної та кризової психології |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Топчило_А_В_278-285.pdf | 187,02 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.


