Трансформація ціннісно-смислової сфери особистості під впливом пролонгованої вітальної загрози COVID-19

Abstract

Казакова Є.С. Трансформація ціннісно-смислової сфери особистості під впливом пролонгованої вітальної загрози COVID-19 – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 – психологія – Національний університет цивільного захисту України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Харків, 2023. Дисертацію присвячено визначенню трансформацій у ціннісно-смислової сфері особистості в умовах пролонгованої вітальної загрози, викликаною пандемією COVID-19, та розробці рекомендацій щодо психологічної підтримки постраждалого населення задля подолання важких психологічних наслідків пандемії. Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному вивченні особливостей трансформаційних змін ціннісно-смислової сфери особистості під впливом пролонгованої вітальної загрози, спричиненою пандемією COVID-19. Об`єктом дослідження є цінісно-смислова сфера особистості. Предметом є трансформаційні зміни в ціннісно-смисловій сфері особистості. У вступі подано загальну характеристику дисертаційної роботи. Обґрунтована актуальність теми дисертації, сформульовано мету роботи та основні завдання дослідження, показано зв’язок роботи з науковими програмами. Наведено дані про особистий внесок здобувача, апробацію роботи та публікації. У першому розділі проведено аналіз зарубіжної та вітчизняної наукової літератури стосовно питання сутності ціннісно-смислової сфери особистості. Встановлено умови та чинники трансформаційних змін в ціннісно-смисловій сфери особистості (вікові, професійні, екзистенціальні кризи та ін.). Розкриваючи усі вище зазначені аспекти теоретичного аналізу ціннісно-смислової сфери особистості та впливу на ці зміни загроз, ізоляцій, можемо зазначити, що ціннісно-смислові орієнтації становлять складне динамічне утворення, формуються і розвиваються в процесі соціалізації особистості. На різних етапах соціалізації розвиток ціннісно-смислової сфери особистості неоднозначний і визначається зокрема такими факторами, як сімейне та інституційне виховання і навчання, професійна діяльність, соціально-історичні умови тощо. Мотивації, інтереси, цілі, ідеали, переконання, світогляд, які беруть участь у формуванні особистісних орієнтацій, виражають зв’язок особистих суспільних рішень з реальністю. Ціннісно-смислова орієнтація визначає центральну позицію особистості, впливає на спрямованість і зміст суспільної діяльності, загальне ставлення до навколишнього світу і себе, надає зміст і спрямованість діяльності людини, визначає її поведінку і вчинки. Ціннісно-смислова спрямованість має динамічний характер. Прийняття і розвиток цінностей – тривалий процес. Ціннісна свідомість породжує цінності, а на основі цінностей формуються ціннісні орієнтації, які в свою чергу представляють свідому частину системи смислів особистості. У другому розділі розкрите поняття загрози (вітальна, екзистенціальна) як детермінанти змін в ціннісно-смисловій сфері особистості. Вивчено питання особливостей впливу соціальних обмежень на особистість взагалі та на ціннісну сферу людини зокрема. На основі результатів теоретичного аналізу проблеми була розроблена програма емпіричного дослідження. Для дослідження особливостей змін та трансформацій в межах ціннісно - смислової сфери особистості в умовах впливу пролонгованої вітальної загрози COVID-19 було сплановано лонгітюдне дослідження, яке реалізовувалось протягом березня 2020 - травня 2021 рр. Ключовими характеристиками для розподілу випробуваних на групи стали особливості переживання ними уявної та реальної загрози в умовах пандемії COVID-19, а трансформаційні зміни у ціннісно-смисловій сфері особистості діагностувалися за допомогою батареї психодіагностичних методик. Пандемія COVID-19 – це ситуація, яка характеризується потенційною вірогідністю зіткнення людини зі смертю. Це, в свою чергу, обумовлює почуття безпорадності та неможливості впливати чи змінити ситуацію і трактується як вид вітальної та екзистенціальної загрози. В цьому випадку людина мало може контролювати перебіг подій, щось планувати, прогнозувати та взагалі жити буденним життям. В межах нашого дослідження особливу увагу приділено впливу на особистість пандемії COVID-19 як надзвичайної ситуації тривалої та/або пролонгованої дії. При цьому, додамо, що така надзвичайна ситуація має характер вітальної загрози, яка, в свою чергу поділяється, на 2 аспекти: реальний та уявний. Реальна – це та, що виступає безпосередньою загрозою життю чи здоров’ю людини (не вивчена хвороба, яка має швидке розповсюдження та великий відсоток летальних випадків); уявна – це та вітальна загроза, яка не проявила себе у буквальному сенсі, але викликає хвилювання за поширення хвороби і існування високої вірогідності захворіти і, внаслідок хвороби, померти. У третьому розділі вивчені психологічні особливості динаміки трансформаційних змін в межах ціннісно-смислової сфери особистості в умовах пролонгованої вітальної (реальної та уявної) загрози (до та після хвороби на COVID-19), а також у різних категоріях населення. Результати порівняльного аналізу всіх трьох вимірів показують, що загальними незмінними цінностями для обох груп досліджуваних залишилися «Безпечність» та «Доброта». Інші цінності зазнали певних перетворювальних впливів. Значущість цінності «Безпечність» свідчить про наявність спільної потреби досліджуваних обох груп у стабільності, гармонійності суспільства та взаємин. Цінність «Доброта» вказує на прагнення до позитивної взаємодії з іншими людьми, афіліації, відповідальності у стосунках, толерантності та любові. У четвертому розділі, завдяки дослідженню стратегій подолання (копінг-механізмів), толерантності до невизначеності та часової перспективи у осіб з різним ставленням до пандемії COVID-19 та в залежності від захворюваності на COVID-19, були розроблені психологічні профілі осіб з різним типом реагування на пандемію COVID-19 та сформульовані рекомендації щодо подолання важких психологічних наслідків пандемії. Дослідження трансформацій цінностей після хвороби на COVID-19 у респондентів всіх категорій дозволяє констатувати, що перетворення здебільшого стосуються зростання прагнення до безпечного життя, усвідомленості, необхідності створення суспільного небезпечного простору життя, який потребує зниження частки суто егоцентричних потреб та докладання зусиль для вироблення певних спільних норм та правил, дотримання яких унебезпечить людей в майбутньому від поширення нових згубних інфекцій, вірусів тощо. Традиційними формами психологічної допомоги особам, які переживають життєву кризу, є активне й емпатійне вислуховування, обговорення та аналіз їх емоційного стану, обговорення життєвих перспектив і можливостей конструктивного вирішення проблем. Наукова новизна отриманих результатів. Вперше: - вивчено динаміку ціннісно-смислової сфери особистості з різним ставленням до пандемії COVID-19; - проаналізовано сутність трансформаційних змін у ціннісній та сенсо-життєвій сфері особистості до та після захворювання на COVID-19; - розроблено психологічні профілі осіб із різним типом переживання пандемію COVID-19. Уточнено та доповнено перелік соціально-демографічних детермінант, що обумовлюють трансформаційні зміни у межах ціннісно-смислової сфери особистості; Дістали подальшого розвитку уявлення про сутність та ознаки трансформаційних процесів в ціннісно-смисловій сфері особистості, яка переживає пролонговану загрозу власному життю та здоров’ю. Практичне значення отриманих результатів полягає у використанні одержаних даних в системі психологічного супроводу різних категорій населення, яке постраждало від пролонгованої надзвичайної ситуації з вітальним компонентом, викликаним пандемією. Отримані результати дозволяють запропонувати психологічні профілі осіб з різним типом реагування на пандемію COVID-19, які можуть бути враховані при розробці рекомендацій щодо подолання особистістю важких психологічних наслідків пандемії.