Професіографічний аналіз діяльності фахівців піротехнічних підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій

Abstract

Платонов В.М. Професіографічний аналіз діяльності фахівців піротехнічних підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 – Психологія – Національний університет цивільного захисту України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Харків, 2023. Дисертація присвячена вирішенню важливого науково-практичного завдання в галузі психології – проведенню професіграфічного аналізу діяльності піротехніка Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Мета дослідження полягає в комплексній оцінці організаційно-правових та індивідуально-психологічних особливостей діяльності фахівців піротехнічних підрозділів ОРС ЦЗ ДСНС здійснити професіографічний опис даної професії. Об’єктом дослідження є професійна діяльність фахівців піротехнічних підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуації. Предметом дослідження є соціально–психологічні та індивідуально-типологічні особливості професійної діяльності фахівців піротехнічних підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуації. У вступі подано загальну характеристику дисертаційної роботи. Обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету роботи та основні завдання дослідження, показано зв’язок роботи з науковими програмами. Наведено дані про особистий внесок здобувача, апробацію роботи та публікації. У першому розділі проведено теоретичний аналіз психологічних джерел з питань професіографічного аналізу діяльності в межах психології праці, в яких висвітлено основні підходи, концепції та положення для визначення професійно важливих якостей працівника та створення професіограм. Аналіз сучасних психологічних досліджень з професіографічного аналізу діяльності показав, що для вивчення діяльності комплексним методом є професіографія, яка являє собою опис об’єктивних характеристик професії, функцій і процесів професійної діяльності. Проведений теоретичний аналіз показав, що розвиток наукової думки щодо професіографічного опису професії змінювався під впливом нових наукових знань, які застосовувалися при визначенні придатності кандидата на роботу. Психологічні підходи включали в себе, на різних етапах розвитку, характеристику лише професійних якостей без врахування індивідуально-психологічних особливостей майбутнього фахівця. В подальших наукових розробках автори виділяють важливість індивідуально-психологічних чинників особистості для виконання діяльності. Сучасний етап розвитку професіографії характеризується новими пошуками в межах визначення особливостей професійних завдань і їх психологічних особливостей. Окрема увага приділяється питанням всебічного вивчення індивідуально-психологічних характеристик, якими повинен володіти претендент на посаду. На основі професіограми та психограми проводиться ґрунтовний аналіз діяльності, з визначенням психологічних особливостей основних завдань, виконуваних фахівцем. Подальший розвиток наукової думки в межах професіографічних досліджень представлений в акмеологічному підході, який обумовлює опис всіх особливостей професійної діяльності. Його особливість полягає у вивченні індивідуально-психологічних особливостей кандидатів в аспекті їх можливого вдосконалення з акцентом на креативні здібності працівників, що доповнюють професійні якості, які потрібні для виконання завдань за призначенням. Проведений аналіз сучасного стану проблеми розробки професіограм основних спеціальностей у межах ДСНС дозволив визначити наявні актуальні питання в забезпеченні психологічного супроводу професійної діяльності та виявити проблемні місця в галузі функціонального призначення в інших професіях служби цивільного захисту, зокрема піротехніків. Визначено, що відбір на навчання та проходження служби фахівцем піротехніком, відповідно до існуючих нормативних документів, виконується на загальних підставах без урахування особливостей професії. Саме ця особливість, в першу чергу, і обумовлює актуальність даної наукової проблеми. У другому розділі наведено характеристику вибірки, до якої увійшли 130 піротехніків ДСНС з різних областей України, а саме Харківської, Чернігівської, Львівської, Миколаївської, Донецької, Луганської, Черкаської, Сумської та Київської областей. Вибірка була розподілена в залежності від стажу служби на посаді піротехніка. Підбір методик дослідження базувався на статистичних даних про їх валідність, надійність та диференційованість для визначення індивідуально-психологічних професійних якостей піротехніків ДСНС. Підібрані різні методи для визначення рівня професійно-важливих якостей фахівців піротехнічних підрозділів ДСНС України. Математично-статистична обробка отриманих даних проводилась за допомогою математичних критеріїв t-критерій Стьюдента, φ-кутове перетворення Фішера, регресійний аналіз, факторний аналіз. Отримані результати оброблено за допомогою стандартизованого пакету програм IBM® SPSS® Statistics 23.0. У третьому розділі визначено особливості професійної діяльності піротехніків ДСНС. Проведений аналіз стандартних операційних процедур та нормативно-правового регулювання діяльності дав змогу визначити вразливі місця функціонального призначення піротехніка. Діяльність піротехніка відбувається в екстремальних умовах та супроводжується станом невизначеності та дефіциту інформації. Піротехнічні розрахунки залучаються до вилучення вибухонебезпечних предметів з різних місць – іноді саме ця особливість діяльності ускладнює та веде до збільшення небезпеки, виконуючи місію з гуманітарного розмінування деокупованих територій. Ефективність виконання завдання залежить від професіоналізму та досвіду піротехніка. Професійна підготовка піротехніка здійснюється шляхом систематичного навчання, проходження ними курсів з підвищення кваліфікації та ознайомленням з новими видами мінного озброєння. Потужними негативними факторами, що впливають на емоційний стан піротехніків, є ситуації, які трапляються під час виконання завдань за призначенням. Серед них: вилучення невстановлених вибухонебезпечних предметів, вилучення та знищення вибухонебезпечних предметів великої потужності, вилучення вибухонебезпечних предметів із важкодоступних місць, очищення замінованої території, де встановлені різні типи мін, вилучення та знешкодження невідомого раніше вибухонебезпечного предмету, травмування колег при виконанні завдання або колег з попереднього підрозділу, що виконували розмінування цієї ділянки, швидке ухвалення рішень в умовах дефіциту часу, прийняття рішень самостійно, постійна робота з предметами, що несуть пряму загрозу життю. Наведено стислий психологічний опис основних дій піротехніка, з яких прослідковується зміна психологічних станів через вплив виконуваних робітничих операцій. Розкриття змісту основних стрес-факторів та основних дій фахівців піротехніків дозволяє виділити емоційні переживання, які притаманні піротехнікам під час роботи, а це відчуття невизначеності, емоційна перенапруга, надмірний самоконтроль. Виділено емоційні стани при тривалому їх переживанні негативно впливають на стан працездатності піротехніка, що супроводжується перевтомою та переживанням монотонії. Проведено вивчення основних емоційних станів піротехніків під час виконання завдань в умовах військових дій, що здійснено за допомогою методу контент-аналізу, де проаналізовано фото- та відеоматеріали діяльності піротехніків ДСНС. Визначення піротехніками суб’єктивного сприйняття своєї професії, дало змогу показати, що всі піротехніки переживають негативні психічні стани, виконуючи свою діяльність, а це: страх, хвилювання, емоційна напруга, невизначеність, стан тривоги, втома. Це обумовлено значною кількістю стрес-факторів, що виникають під час виконання завдань з розмінування. Характеризуючи свою професію, фахівці з малим стажем роботи оцінюють її як небезпечну, на відміну від фахівців з великим стажем роботи. Монотонною свою діяльність визначають більше фахівців з великим стажем роботи, ніж фахівці, що приступили до служби нещодавно. При цьому фахівці зі значним стажем перебування на посаді піротехніком в переважній більшості визначають, що їх професія важлива для суспільства, ніж молоді фахівці. Така особливість може бути зумовлена часом перебування на посаді та зміною у сприйнятті професії. Проаналізувавши питання плинності кадрів фахівців піротехніків ДСНС України, ми дійшли висновків, що до переходу в ДСНС, фахівці, що перебували в саперних-піротехнічних підрозділах МНС, працювали, керуючись мотивом покращити своє матеріальне становище. Було зафіксовано тенденцію до внутрішнього кадрового переміщення між іншими посадами в межах МНС з дефіцитом кадрів в саперних підрозділах. Ситуація змінилася з реформами, які ознаменувались, окрім всього іншого, збільшенням кількості піротехнічних підрозділів та розширенням масштабів проведення робіт з гуманітарного розмінування. Починаючи з 2014 року кількість піротехніків зросла до 600 осіб, а з повномасштабним вторгненням за рік особовий склад було збільшено на 400 осіб піротехніків. Слід відзначити позитивний імідж професії піротехніка, що висвітлюється в аспекті соціально важливої діяльності, професії, представники якої забезпечують безпеку населення на деокупованих територіях та сприяють проскоренню відновлення інфраструктури нашої держави. У четвертому розділі запропоновано перелік професійно важливих якостей фахівців піротехнічних підрозділів ДСНС України, що складають основу психограми цієї діяльності; досліджено психологічну основу успішності професійної діяльності фахівців піротехніків при виконанні професійних завдань. Визначено, що головними в структурі професійно важливих якостей фахівців піротехніків є наступні групи властивостей: моторні, атенційні, емоційні, вольові, мнемічні. Визначення індивідуально-психологічних властивостей фахівців піротехніків дало можливість отримати середньогрупові характеристики піротехніків залежно від їх стажу роботи. Згідно з отриманими результатами, можна говорити, що загалом у піротехніків простежуються такі індивідуально-психологічні характеристики: відкритість, готовність до контакту з іншими, емоційна стійкість, спокій, сміливість, активність, готовність до ризику, зануреність у внутрішні потреби, аналітичність мислення, сильна сила волі, цілеспрямованість, самовпевненість. Піротехніки здебільшого відрізняються середньою силою нервової системи, що дозволяє ним тримати оптимальний темп виконуваних професійних завдань. Визначення просторової уяви, як професійної якості, показало, що у досліджуваних спостергається прояв цієї якості в діапазоні нижньої порогової норми. При цьому, в лінійному окомірі встановлено граничні нижні та верхні показники похибки, що дорівнюють 37,38 міліметрів - нижня гранична похибка та 20,25 міліметрів – верхня гранична похибка відповідно. Отримані результати факторного аналізу дозволили визначити фактори, що відповідають професійно важливим якостям фахівця піротехніка, а саме: підтверджено перелік професійно важливих якостей фахівців піротехніків, визначено особливості емоційно-вольового та поведінкового компоненту, що увійшли до факторної структури другого та третього факторів відповідно. Розроблено математичну модель прогнозування ефективності професійної діяльності фахівця піротехніка при виконанні завдань за призначенням. Визначено, що основними професійними якостями фахівця піротехніка для успішного виконання діяльності є якості, що належать до психофізіологічних процесів, пізнавальних процесів та емоційно-вольового компоненту. Наукова новизна отриманих результатів. 1. Вперше: - на основі комплексного дослідження здійснено професійографічний опис діяльності фахівців піротехнічних підрозділів ОРС ЦЗ ДСНС та виявлено їх ПВЯ; - розроблено психограму фахівця піротехніка Державної служби України з надзвичайних ситуацій. 2. Уточнено: психодіагностичний інструментарій для проведення професійного психологічного відбору кандидатів у піротехніки Державної служби України з надзвичайних ситуацій. 3. Дістали подальшого розвитку: підходи до психологічного супроводу професійної діяльності фахівців екстремального профілю. Практичне значення отриманих результатів полягає у вдосконаленні процедури професійного-психологічного відбору на професію піротехніка, визначення основних та другорядних індивідуально-психологічних та професійно-важливих якостей, які висуваються до кандидатів на навчання та проходження служби за професією піротехнік ДСНС України. Розроблена психограма фахівця піротехніка може бути використана відділами кадрів та іншими підрозділами, що займаються відбором працівників на навчання та проходження подальшої служби за професією фахівець піротехнік, закладами вищої освіти Державної служби України з надзвичайних ситуацій при відборі курсантів на навчання. Отримані результати можуть слугувати основою для розробки програм щодо попередження негативного впливу факторів службової діяльності на фахівців піротехнічних підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій.