Світоглядне історичне підґрунтя формування фольклорного сюжету «звідництво дівчини»

Abstract

Цікавим для розгляду є сюжет «звідництво», який набув баладних рис. За попереднім аналізом у ньому помітні натяки на календарні, шлюбні й посвятні обряди. Вказаний сюжет подібний купальському обряду.Іван у купальських піснях постає образом сонця: «…красний павичу,… пане Йване… Пустимо стрілку, як грім по небу; / …кіньми, як дрібен дощик; / …шаблями, як сонце в хмарі!». Пошуки дівчини Іваном з випусканням стріли є у казці «Царівна-жаба». Царівну переносе Кощій за тридев’ять земель, що можна розуміти як рік – «3+9», де 3 – зимові місяці; або як тройдерево, де «3» – перше розгалуження, «9» – друге. Іноді полонянку Кощія називають Зорею. В цих подіях можна побачити пошук Білобогом своєї нареченої Дани, яка чекає на нього, як Настечка чекала на милого, коли «діброва палала» та «цебром воду носили». Касуня пливла річкою у святий день Купала – «красна Касуню… в часі весілля», Настечка світилася віддзеркаленим світлом (леліла), і перша, і друга чекали нареченого. «Діброва палала» – осяяння світанком зеленого лісу. Тоді ці два образи є варіантами пісенного втілення відбиття сонця – богині Зорі. «Дунай» – це «свята» річна вода на Великдень та Купала, межі весни, коли йде час Ярили. Тоді, персонажі сюжету «звідництво» імітують дії богів, що надає їм ініціацію, а сосна виконує роль обрядового тройдерева.