Профілактика емоційного вигорання в екстремальних психологів методами самопізнання і самодопомоги Н. Пезешкіана.

Abstract

Босько В.І. Профілактика емоційного вигорання в екстремальних психологів методами самопізнання і самодопомоги Н. Пезешкіана. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 05 – соціальні та поведінкові науки, спеціальність 053 – «Психологія». – Національний університет цивільного захисту України, Харків, 2023. Дисертацію присвячено вирішенню наукового завдання щодо аналізу та профілактики емоційного вигорання у психологів, які працюють в особливих (екстремальних) умовах, методами самопізнання і самодопомоги позитивної психотерапії Н. Пезешкіана. Актуальність дослідження зумовлена зростаючими в сучасних умовах потребами надання психологічної допомоги комбатантам і потерпілим від наслідків військових дій, інших загрозливих ситуацій; екстремальним характером професійної діяльності та значним психоемоційним навантаженням психологів сектору безпеки та оборони України; необхідністю впровадження сучасних психотехнологій збереження екстремальними психологами власного психологічного здоров’я та профілактики синдрому емоційного вигорання. Теоретико–методологічне узагальнення природи, чинників та особливостей прояву синдрому емоційного вигорання екстремальних психологів під час їх професійної діяльності дозволило визначити сутність та складові синдрому емоційного вигорання як стан фізичного, емоційного та розумового виснаження, почуття внутрішньої емоційної порожнечі, безпосередньо викликані роботою. Сучасні дослідження емоційного вигорання присвячені профілактиці та корекції цього феномену в різноманітних галузях діяльності, зокрема, освітньо–педагогічній, правоохоронній, медичній тощо. Останнім часом, в умовах військової агресії проти України, значну увагу приділено дослідженню проблем професійного вигорання фахівців екстремальних видів діяльності та допоміжних професій. Проведено психологічний аналіз професійної діяльності екстремальних психологів Збройних сил України, Національної гвардії України, Національної поліції України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій, виявлено загальні особливості та специфіку емоційного вигорання зазначених фахівців. Обґрунтовано, що ефективна робота екстремальних психологів з персоналом, зокрема з комбатантами, особами, які перебували в різних екстремальних ситуаціях, здійснення з ними заходів психокорекції, психотерапії та психореабілітації, свідоме чи несвідоме сорбування негативних психогенних переживань і станів інших людей потребують справжньої самовіддачі психологів, змушують їх працювати часто без належного відпочинку і відновлення психофізичного балансу, призводять до виникнення стану виснаження, перевтомлення та емоційного вигорання. Визначено профілактику та корекцію емоційного вигорання як цілеспрямований процес використання сукупності психологічних, педагогічних, організаційних, медичних, рекреаційних та інших прийомів і засобів для запобігання синдрому емоційного вигорання або мінімізації його наслідків і негативного впливу на здоров’я, життя та діяльність людини. Обґрунтовано ефективність психотренінгових методів для попередження емоційного вигорання та зменшення його негативного впливу на людину. Висвітлено основні положення позитивної психотерапії Н. Пезешкіана, в основі якої полягає ресурсне бачення людини, що постає в цілісності психічного і тілесного, володіє двома природженими здібностями – любити і пізнавати. Обґрунтовано перспективність розробки та впровадження психологічного тренінгу з використанням можливостей методів самопізнання та самодопомоги Н. Пезешкіана. Представлено організацію і результати емпіричного дослідження, яке структурно складалося з шести етапів, проводилось із використанням широкого спектру теоретичних, емпіричних та статистичних методів. Загальну вибірку дисертаційного дослідження склали 173 особи – практичні психологи основних служб і підрозділів сектору безпеки і оборони України. Емпірично доведено, що більше ніж у третини досліджуваних зафіксовано високий рівень емоційного вигорання, що засвідчило наявність у них негативного емоційного фону, вичерпання емоційних, енергетичних і фізичних ресурсів, прояв ознак депресії та дратівливості, хронічного знесилення та спустошеності, деформації у взаєминах з іншими людьми, часткової, або повної втрати професійної мотивації, зниження почуття компетентності та цінності своєї діяльності, незадоволеності собою та вираженої тенденції до заниження своїх професійних досягнень і самооцінки, а також зниження продуктивності праці. Виявлено позитивний зв’язок емоційного вигорання з рівнем навантаження під час професійної діяльності, а також із частотою здійснення психологами заходів психологічної роботи з учасниками бойових дій, іншими категоріями людей, які перебували в екстремальних ситуаціях. Узагальнено стильові особливості емоційного вигорання екстремальних психологів. Так, надмірна відповідальність у роботі, намагання завжди доводити виконання завдань до ідеалу, властиві стилю професійної діяльності «Професіонал–перфекціоніст», спричиняють психічну, фізичну стомленість і виснаженість, складність стосунків з оточуючими, соціальну дезадаптацію. Постійне надмірне прагнення перфекціоністів до бездоганності, безпомилковості та самовдосконалення обумовлюють їх незадоволеність собою і власною роботою, формують негативне самосприйняття у професійній сфері, знижують у психологів почуття компетентності, самооцінку та рівень професійної мотивації. Піддаваними емоційному вигоранню, зокрема деформації у відносинах з людьми, виявились психологи, які занадто формалізують свою діяльність, дотримуються бюрократичних норм и правил, проявляють недостатню гнучкість у відносинах з людьми. Досліджувані із вираженими властивостями невпевненості у собі, схильності до сумнівів і коливань при вирішенні завдань, нерішучості і обережності у нових починаннях, низьким рівнем адаптованості, а також малоактивні, безініціативні, недостатньо практичні, творчі та креативні – є більш схильними до емоційного вигорання, виснаження, стомленості, депресивних станів, проявляють байдужість до своєї праці. Запропоновано авторську тренінгову програму «Профілактика емоційного вигорання екстремальних психологів з використанням методів самопізнання і самодопомоги Н. Пезешкіана», метою якої є опрацювання питань походження, чинників розвитку, шляхів і засобів запобігання та мінімізації синдрому емоційного вигорання у екстремальних психологів з використанням методів самодослідження і самодопомоги позитивної психотерапії Н. Пезешкіана, а також формування стресостійкості й толерантності до деформуючих впливів роботи і сучасного життя. За результатами експериментальної апробації зазначеного тренінгу доведено його ефективність щодо зниження підсумкового показника синдрому емоційного вигорання, а також показників за фазами «Напруження» і «Виснаження», симптомів СЕВ «Незадоволеність собою», «Тривога і депресія», «Емоційно–моральна дезорієнтація», «Емоційне відчуження». Після тренінгу зменшилась частка досліджуваних з високим (сформованим) рівнем синдрому емоційного вигорання та збільшилась кількість досліджуваних із середнім (на стадії формування) та низьким (не сформованим) рівнями СЕВ. Виявлено поліпшення загального емоційного фону досліджуваних, відновлення їх психологічних ресурсів та зростання показників самопочуття та настрою. Участь у тренінгу екстремальних психологів сприяла зменшенню прихованої агресії на соціум, надмірних намагань досконалості та максимального самовиснаження в роботі, розвитку комунікативних здібностей, навичок зберігання власного психологічного ресурсу, вирішення проблем за допомогою творчого підходу, вмінь здійснювати профілактику та корекцію негативних емоційних станів і особистісних деструкцій, викликаних впливом професійної діяльності. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що уперше: • проведено комплексне теоретико–емпіричне дослідження з аналізу та профілактики синдрому емоційного вигорання психологів сектору безпеки та оборони України в умовах військового часу; • визначено психологічні особливості емоційного вигорання екстремальних психологів, що полягають у прояві стомленості, тривожності, депресивних станів, песимістичних настроїв, вичерпання емоційних, енергетичних і фізичних ресурсів, деформації у взаєминах з іншими людьми, зниженні професійної мотивації та байдужості до багатьох сфер життя; встановлено залежність рівня емоційного вигорання від частоти здійснення психологами заходів психологічної роботи з учасниками бойових дій, іншими категоріями людей, які перебували в екстремальних ситуаціях; виявлено особливості стилів професійної діяльності екстремальних психологів, схильних до емоційного вигорання, якими є перфекціонізм, надмірне прагнення до бездоганності, безпомилковості та самовдосконалення, дотримання бюрократичних норм и правил, невпевненість у собі і обережність у нових починаннях, низька адаптованість, малоактивність, безініціативність, недостатня практичність і творчість, зниження продуктивності праці. • обґрунтовано застосування методів самопізнання та самодопомоги Н. Пезешкіана для профілактики і корекції емоційного вигорання екстремальних психологів через психологічний тренінг, який методологічно базується на ресурсному баченні людини, що постає в цілісності психічного і тілесного, володіє двома природженими здібностями – любити і пізнавати; експериментально доведено ефективність зазначеного тренінгу щодо зменшення рівня СЕВ у екстремальних психологів шляхом опрацювання навичок самостійного подолання труднощів, відновлення і збереження психофізичного ресурсу та зміцнення психічного здоров’я, вмінь щодо пізнання та осмислення реальної дійсності, здатності вчитися і вчити, здійснювати гармонізацію чотирьох сфер вирішення конфлікту. удосконалено: • теоретико–методичні шляхи і засоби профілактики емоційного вигорання фахівців допомагаючих та ризиконебезпечних професій; дістали подальший розвиток: • уявлення щодо психологічних особливостей професійної діяльності психологів сектору безпеки та оборони; • психологічні проблеми особистості та діяльності людини в особливих екстремальних умовах, зокрема в умовах військового стану; • теоретичні основи застосування психологічних тренінгових технологій для профілактики та корекції професійних і особистісних деструкцій фахівців екстремальних видів діяльності. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розширено уявлення про шляхи і засоби профілактики та корекції емоційного вигорання фахівців, зокрема можливості застосування для цього методів позитивної психотерапії. Розроблено та впроваджено авторську тренінгову програму профілактики емоційного вигорання екстремальних психологів з використанням методів самопізнання та самодопомоги Н. Пезешкіана, експериментальна апробація якої засвідчила її ефективність. Теоретико-методичні положення щодо визначення особливостей розвитку і профілактики емоційного вигорання екстремальних психологів використовуються під час підготовки майбутніх бакалаврів і магістрів за спеціальністю «Психологія».