Генезис вітчизняної спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах».

Abstract

Шашенков Д.М. Генезис вітчизняної спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах». – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 05 – «Соціальні та поведінкові науки», спеціальність 053 – «Психологія». – Національний університет цивільного захисту України, Харків, 2023. Дисертацію присвячено вирішенню важливого наукового завдання щодо визначення фундаментальних характеристик теоретико-емпіричних напрацювань вітчизняних дослідників у галузі психології діяльності в особливих умовах. Комплексна модель дослідження генезису психології діяльності в особливих умовах дозволяє не тільки узагальнити коло її наукових здобутків, але й визначити основні варіанти її розвитку в майбутньому. Етапом розвитку сучасних поглядів на психологію діяльності в особливих умовах може виступати узагальнення результатів теоретичних та експериментальних (емпіричних) досліджень, що накопичились з 1991 року по теперішній час. Така робота затребувана, по-перше, практичними запитами, перш за все, сектору безпеки та оборони України та, по-друге, - внутрішньою логікою наукової діяльності, яка дає можливість отримати справжнє, адекватне і достовірне знання. У ході розгляду даного питання: 1. Визначено предмет та проблемне поле спеціальності 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах». 2. Представлено коло професій, які входять до предметної області спеціальності 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах» (пожежні, рятувальники, співробітники правоохоронних та спеціалізованих органів, військовослужбовці, космонавти, пілоти, моряки, охоронці, шахтарі, водії, спортсмени, працівники АЕС, особи, що стали жертвами подій, пов’язаних зі специфікою професійної діяльності зазначених категорій фахівців). 3.Виявлено міждисциплінарні зв’язки спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах» з біологічними, технічними, історичними, юридичними, педагогічними, медичними, військовими, соціологічними науками, національною безпекою та державним управлінням. 4. Запропоновано періодизацію становлення та розвитку спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах»: (а) період зародження ідей психології діяльності в особливих умовах (донауковий період). Цей період віднесено у часі від епохи існування Київської Русі (ІХ – ХІІІ століття) до епохи українського козацтва (ХV – ХVІІІ століття); (б) період розвитку психології діяльності в особливих умовах, як прикладного напрямку науки про людину на етапі розквіту в Російській імперії промисловості, транспорту та військової справи (середина XVIII століття - рубіж ХІХ – ХХ століть); (в) науковий період розвитку психології діяльності в особливих умовах, як галузі радянської психологічної науки (початок ХХ століття – розпад СРСР); (г) науковий період розвитку психології діяльності в особливих умовах, як галузі сучасної вітчизняної психологічної науки (1991 – 2021 рр.). Кожен з виділених у дисертаційній роботі періодів збагатив сучасну спеціальність 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах» власними постулатами. 5. Наведено ієрархію основних проблем, які цікавили вітчизняних психологів вищої кваліфікації в межах спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах». Для усіх 230 дисертацій, захищених за період 1991-2021 рр. за вищезазначеною спеціальністю, перші одинадцять проблем у даній ієрархії виглядають наступним чином: особистість; психологічна підготовка, психологічна готовність; діяльність; негативні психічні стани; стрес та копінг-стратегії; колектив (група, команда, екіпаж, відділення, розрахунок); психологічна адаптація; професіографічний аналіз основних видів ризиконебезпечної діяльності; психологічна допомога та підтримка; професійно-психологічний відбір; реабілітація, реадаптація, постізоляційний період. 6. Обґрунтовані найбільш потужні вітчизняні центри з дослідження проблем в межах спеціальності 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах»: Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького; Національний університет цивільного захисту України; Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського та Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. 7. Досліджено гендерну складову вітчизняної спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах». Доведено, що більшість кваліфікаційних наукових праць за вищезазначеною спеціальністю захищено чоловіками (151 праця, або 66% від загальної кількості захищених кваліфікаційних наукових праць). Жінками захищено 79 дисертацій, що становить 34% від загальної кількості захищених кваліфікаційних наукових праць за період 1991-2021 рр. Іншими словами, - фактично кожна третя дисертація в межах спеціальності 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах» була захищена жінкою. Чоловіки-науковці найчастіше оперували такими поняттями: «професійна», «діяльність», «психологічна», «адаптація», «стійкість», «рятувальник». Жінки частіше використовували такі ключові слова: «психологічна», «професійна», «діяльність», «готовність», «стійкість». Можемо констатувати, що найбільш вживані слова для чоловіків та жінок майже однакові, а невелика різниця між ними не вказує на суттєві розбіжності у наукових інтересах та не є гендерно специфічною. 8. Проведено аналіз теоретико-методологічних основ дисертаційних дослідженнях за спеціальністю 19.00.09. - «Психологія діяльності в особливих умовах». Увесь масив отриманої при аналізі інформації розподілено на три групи – загальнонауковий, загальнопсихологічний та спеціальний. 9. Проаналізовано та упорядковано методи (теоретичні, емпіричні, екпериментальні, психодіагностичні, математико-статистичні, технічні) та психодіагнотичні методики, які застосовувалися вітчизняними науковцями при проведенні досліджень в межах спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах». 10. Визначено основні варіанти розвитку наукових розробок з проблем психології діяльності в особливих умовах в майбутньому за допомогою перебору комбінацій змін компонентів дисциплінарної організації та системоутворюючих факторів, що детермінують цей розвиток. Як вихідні показники пропонується обрати актуальні рівні інституціоналізації даної галузі психологічної науки та соціального замовлення, як інтегрального показника затребуваності спеціального знання суспільством та державою. Розглянуто 4 основні варіанти можливого розвитку однієї з галузей психологічної науки – психології діяльності в особливих умовах: (1) рівень інституціоналізації даної галузі психологічної науки нижчий за актуальний при зниженому соціальному замовленні; (2) рівень інституціоналізації даної галузі психологічної науки нижчий за актуальний при рівному актуальному або вищому рівні соціального замовлення; (3) рівень інституціоналізації даної галузі психологічної науки та соціальне замовлення рівні або вищі за актуальне; (4) рівень інституціоналізації даної галузі психологічної науки вищий за високого рівня соціального замовлення. Оскільки сучасний період розвитку вітчизняної психології діяльності в особливих умовах детермінований значною мірою реакцією на наслідки російсько-української війни, то перспективний її розвиток визначатиметься вираженим соціальним запитом на розробку широкого кола проблем, пов’язаних із профілактикою розвитку серед професійних контингентів сектору безпеки та оборони України бойової психічної травми, наданням нашим захисникам та захисницям психологічної допомоги, психологічної підтримки та психологічної реабілітації, зниженням соціально-психологічних ризиків у зв’язку з поверненням ветеранів бойових дій до нормальних умов життєдіяльності. Саме тому, найімовірнішими стають три варіанти розвитку при значному соціальному запиті, найбільш небезпечним з яких є варіант «консервації» кризового етапу (варіант 3). У рамках цього варіанту практична складова витіснить дослідження та теоретичне осмислення дослідницького та практичного досвіду, що фактично означатиме зникнення психології діяльності в особливих умовах як прикладної галузі психологічного знання. Функції теоретичного осмислення, наукової рефлексії, прикладних досліджень проблем психології діяльності в особливих умовах перейдуть до інших наукових дисциплін. Однією з можливих загроз інституціоналізації психології діяльності в особливих умовах може стати обмеження її проблемного поля, його звуження, наприклад, до проблеми оперативного зниження соціально-психологічної напруженості на територіях, що постраждали внаслідок надзвичайної ситуації природного, техногенного, соціального та/або воєнного характеру (варіант 2). Надмірне звуження кордонів може призвести до втрати соціальної значущості психології діяльності в особливих умовах, перехід її прикладних та практичних функцій до інших галузей та дисциплін психології. Доведено, що найбільш конструктивним варіантом, при якому зростатиме можливість зміцнення самостійного статусу психології діяльності в особливих умовах, є її розвиток як поліпарадигмальної галузі наукового знання (варіант 4). Це передбачає вирішення дослідницьких завдань різними засобами та організаційними формами наукової та практичної діяльності на підставі різних методологічних підходів та різнорівневе психологічне пояснення феноменів, що вивчаються, де кожен рівень є значущим і самостійним за наявності взаємозв’язків та «переходів» між рівнями. Наукова новизна одержаних результатів: Вперше:  вирішено завдання цілісного розгляду психології діяльності в особливих умовах (від зародження у вітчизняній суспільній думці до теперішнього часу);  визначено сутність вітчизняної спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах», її особливості, специфічні риси, напрямки та категоріальне поле; розкрито гендерну складову цієї спеціальності; здійснено наукову характеристику спрямованості методів психологічних досліджень, що найчастіше використовуються в межах цієї спеціальності. Удосконалено:  процес узагальнення результатів теоретичних та експериментальних (емпіричних) психологічних досліджень, що накопичились за певний період часу;  проблемно-хронологічну класифікацію кваліфікаційних наукових праць, захищених в основних вітчизняних центрах з дослідження проблем психології діяльності в особливих умовах (Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького; Національний університет цивільного захисту України; Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського; Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба). Дістали подальшого розвитку:  наукові погляди щодо розкриття структури та категоріального статусу методологічних основ психологічних досліджень. Практичне значення представлених у кваліфікаційній науковій праці результатів обумовлено тим, що вони дозволяють доповнити історію розвитку вітчизняної психології на основі урахування динаміки формування одного з її напрямків, розширити джерельну базу історико-психологічних досліджень, концептуалізувати підхід до вивчення історії становлення та розвитку наукового спрямування та галузі психології. Практичне значення дослідження пов’язано також з можливістю вдосконалення навчально-методичних комплексів з історії вітчизняної психології, а також навчальних програм, що використовуються у підготовці та перепідготовці кадрів у галузі екстремальної та кризової психології, психології діяльності в особливих умовах. Отримані результати можливо використовувати у процесі розробки рекомендацій та цільових програм щодо психологічного забезпечення діяльності працівників сектору безпеки та оборони України з метою мінімізації негативних психологічних наслідків їх діяльності в умовах надзвичайної ситуації природного, техногенного, соціального та/або воєнного характеру.