Психологічна допомога дітям в умовах вимушеної еміграції

Abstract

Статтю присвячено дослідженню особливостей надання психологічної допомоги дітям в умовах вимушеного переїзду. Розглянуто поняття психологічної допомоги дітям, розкрито особливості психоемоційного стану та поведінки дітей, які пережили травматичний стрес, проаналізовано чинники, які сприяють соціально-психологічній адаптації дитини до середовища нової місцевості, досліджено методи психологічної допомоги дітям в умовах вимушеної еміграції та розроблено практичні рекомендації батькам щодо надання психологічної підтримки своїх дітей в умовах вимушеного переїзду. Психологічна допомога дітям спрямована на подолання їхніх гострих фобій, тривоги або депресивного настрою, а також на психопрофілактику можливих негативних психологічних наслідків травматичної ситуації. Психоемоційний стан дитини, що пережила вимушену еміграцію, можна охарактеризувати так: у дітей виникають розлади сну та харчування, загострюються хронічні хвороби; вони стають надмірно тривожними, з’являються страх розлуки або різного роду фобії; залежно від типу темпераменту або стають агресивними/ворожими, або мовчазними, сентиментальними (плаксивими). Без належного психологічного втручання симптоми гострого психоемоційного стресу можуть перейти в хронічну форму, що в результаті призводить до ПТСР. Чинниками, що полегшують адаптацію дитини до нового місця, є: наявність поряд дорослого, який є стабільною спокійною фігурою в житті дитини; психологічна підтримка батьків за допомогою бесід, тілесного контакту; відновлення постійного режиму та ритму життя дитини; неупереджене позитивне ставлення колективу у новій школі/садочку; інформування батьків та дітей щодо облаштування на новому місці; створення нових традицій, що пов’язані з новим місцем