Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/23123
Назва: АНАЛІЗ СТАНУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД
Автори: Рашкевич, Ніна Владиславна
Плотников, І.В.
Отрош, Ю.А.
Чучмай, О.М.
Ключові слова: надзвичайна ситуація
виявлення загрози
оповіщення населення
моніторинг
гідроакумулювальні електростанції
Дата публікації: 2024
Видавництво: Видавничий дім «Гельветика» 2024
Бібліографічний опис: Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки
Короткий огляд (реферат): В роботі проведений аналіз стану забезпечення безпеки гідроакумулювальних електростанцій (ГАЕС) в умовах виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру. Виділені основні компоненти та системи гідротехнічних споруд, серед яких водосховища, водоводи, гідротурбіни та генератори, трансформатори, насоси, допоміжне обладнання, системи керування та автоматизації, інженерні споруди, що забезпечують стійкість та надійність ГАЕС під час їхньої експлуатації та в умовах надзвичайних ситуацій. Особливу увагу приділено аналізу режимів роботи автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення (АСРВО). Визначено, що основною метою АСРВО є своєчасне виявлення ознак потенційної надзвичайної ситуації, таких як пожежі, природні катастрофи, техногенні аварії або військові загрози, з метою мінімізації ризиків для населення та забезпечення ефективного проведення евакуаційних заходів. АСРВО функціонує в двох ключових режимах: передаварійному і аварійному. Передаварійний режим дозволяє готуватися до можливих надзвичайних ситуацій та попереджати їх, тоді як аварійний режим забезпечує швидке та ефективне реагування в разі виникнення аварій. Надано рекомендації щодо вдосконалення заходів безпеки та управління ризиками на ГАЕС, що пов’язані з модернізацією АСРВО, підвищення рівня стійкості споруд, постійним оновленням планів евакуацій, проведенням навчань для персоналу та місцевого населення, посилення профілактичного обслуговування, застосування інноваційних технологій моніторингу, поліпшення систем управління ризиками. Стаття також підкреслює важливість подальших досліджень у напрямку розробки більш інтегрованих і адаптивних підходів до забезпечення стійкості основних конструктивних елементів об’єктів критичної інфраструктури в умовах підвищеного ризику.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/23123
Розташовується у зібраннях:Кафедра пожежної профілактики в населених пунктах

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
journals.ksauniv.ks.ua_tech_№4_2024_сайт (1).pdf624,55 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.