ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО СКЛАДУ АНТИПІРЕНОВОЇ КОМПОЗИЦІЇ ДЛЯ ЗАХИСТУ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Abstract

Останніми роками все більш актуальним стає питання забезпечення інжинірингу пожежної безпеки, що є однією з вимог ДБН В.1.2-7:2021. Серед широкого комплексу заходів, спрямованих на запобігання пожежам, одне з важливих місць відводиться вог-незахисту будівельних конструкцій. Розробка складу антипіренових композицій для захисту деревини, що доволі широко використовується в будівництві, є об’єктом заці-кавлення багатьох вчених. Але пошук екологічно безпечних та відносно дешевих ком-понентів для вогнезахисту залишається перспективним напрямом досліджень. Доволі часто основою вогнезахисних покриттів дерев’яних будівельних конс-трукцій є золі кремнезему. У раніше проведених дослідженнях композиції готували змішуванням розчинів рідкого скла та оцтової кислоти. Використання таких компонен-тів дозволяло отримати золі з високою плинністю та водневим показником, близьким до нейтрального, завдяки утворенню буферної пари CH3COOH/CH3COO-. Беручи до уваги доцільність підтримування в досліджуваній системі сталого рН та гарні антипіре-нові властивості фосфорвмісних сполук, метою представленої роботи було дослідження впливу фосфатних буферних розчинів на властивості вогнезахисної композиції. Аналіз залежностей оптичної густини від часу показав, що найбільшу живучість мали золі з добавкою 15 об’ємних часток фосфатного буферного розчину з рН 7. Використання ортофосфатної кислоти як кислотного каталізатора для добування золю SiO2 не дало задовільних результатів. Але додавання H3PO4 як модифікувальної добавки сприяло утворенню фосфатної буферної системи, дію якої, імовірно, підсилю-вав вже наявний в системі ацетатний буферний розчин. Вогневі випробування зразків деревини, імпрегнованих композицією складу «рідке скло – оцтова кислота – ортофосфатна кислота» та додатково оброблені розчи-ном амоній гідрофосфату, дозволили встановити, що отримане покриття належить до І групи вогнезахисної ефективності (згідно з ГОСТ 16363-98) і переводить деревину до групи важкогорючих матеріалів (згідно з ДСТУ 8829:2019). Вогнезахисні покриття на основі неорганічних компонентів є екологічно безпеч-ними, проте мають низьку резистентність до кліматичного впливу. Тому було розгля-нуто можливість модифікування антипіренової композиції розчином фенолу (концент-рацію варіювали в межах 1–5 %). Час прихованої коагуляції отриманих золів був доста-тнім для якісного та ефективного нанесення композиції на поверхню будівельного ма-теріалу. Подальші дослідження передбачають вивчення особливостей нанесення золів кремнезему, модифікованого фенолом, на поверхню будівельних матеріалів, та визна-чення вогнезахисної ефективності таких покриттів.