Please use this identifier to cite or link to this item:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/23759
Title: | ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО СКЛАДУ АНТИПІРЕНОВОЇ КОМПОЗИЦІЇ ДЛЯ ЗАХИСТУ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ |
Authors: | Лисак, Наталія Михайлівна Скородумова, Ольга Борисівна |
Keywords: | вогнестійкість екструдований полістирол кремнеземисті покриття |
Issue Date: | 2024 |
Publisher: | Харків: НУЗУ |
Citation: | Проблеми та перспективи забезпечення цивільного захисту: матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених |
Series/Report no.: | ;стор.527 |
Abstract: | Останніми роками все більш актуальним стає питання забезпечення інжинірингу пожежної безпеки, що є однією з вимог ДБН В.1.2-7:2021. Серед широкого комплексу заходів, спрямованих на запобігання пожежам, одне з важливих місць відводиться вог-незахисту будівельних конструкцій. Розробка складу антипіренових композицій для захисту деревини, що доволі широко використовується в будівництві, є об’єктом заці-кавлення багатьох вчених. Але пошук екологічно безпечних та відносно дешевих ком-понентів для вогнезахисту залишається перспективним напрямом досліджень. Доволі часто основою вогнезахисних покриттів дерев’яних будівельних конс-трукцій є золі кремнезему. У раніше проведених дослідженнях композиції готували змішуванням розчинів рідкого скла та оцтової кислоти. Використання таких компонен-тів дозволяло отримати золі з високою плинністю та водневим показником, близьким до нейтрального, завдяки утворенню буферної пари CH3COOH/CH3COO-. Беручи до уваги доцільність підтримування в досліджуваній системі сталого рН та гарні антипіре-нові властивості фосфорвмісних сполук, метою представленої роботи було дослідження впливу фосфатних буферних розчинів на властивості вогнезахисної композиції. Аналіз залежностей оптичної густини від часу показав, що найбільшу живучість мали золі з добавкою 15 об’ємних часток фосфатного буферного розчину з рН 7. Використання ортофосфатної кислоти як кислотного каталізатора для добування золю SiO2 не дало задовільних результатів. Але додавання H3PO4 як модифікувальної добавки сприяло утворенню фосфатної буферної системи, дію якої, імовірно, підсилю-вав вже наявний в системі ацетатний буферний розчин. Вогневі випробування зразків деревини, імпрегнованих композицією складу «рідке скло – оцтова кислота – ортофосфатна кислота» та додатково оброблені розчи-ном амоній гідрофосфату, дозволили встановити, що отримане покриття належить до І групи вогнезахисної ефективності (згідно з ГОСТ 16363-98) і переводить деревину до групи важкогорючих матеріалів (згідно з ДСТУ 8829:2019). Вогнезахисні покриття на основі неорганічних компонентів є екологічно безпеч-ними, проте мають низьку резистентність до кліматичного впливу. Тому було розгля-нуто можливість модифікування антипіренової композиції розчином фенолу (концент-рацію варіювали в межах 1–5 %). Час прихованої коагуляції отриманих золів був доста-тнім для якісного та ефективного нанесення композиції на поверхню будівельного ма-теріалу. Подальші дослідження передбачають вивчення особливостей нанесення золів кремнезему, модифікованого фенолом, на поверхню будівельних матеріалів, та визна-чення вогнезахисної ефективності таких покриттів. |
URI: | http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/23759 |
Appears in Collections: | Кафедра спеціальної хімії та хімічної технології |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
5. тези с Наташей НУЦЗУ.2024.pdf | 374,97 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.