Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28351
Назва: УПРАВЛІННЯ ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ У РАЗІ РУЙНУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
Інші назви: MANAGEMENT OF TECHNO-ECOLOGICAL SAFETY OF CONTAMINATED AREAS IN CASE OF CRITICAL INFRASTRUCTURE DESTRUCTION UNDER MARTIAL LAW CONDITIONS
Автори: Рашкевич, Ніна Владиславна
Панченко, Олександр Григорович
Рашкевич, Олександр Сергійович
Андрєєва, Людмила Іванівна
Ключові слова: джерела небезпеки
аварійна ситуація
заходи зниження ризиків
система управління
забруднення
небезпечні речовини
ризик
Дата публікації: 30-тра-2026
Видавництво: National University of Civil Protection of Ukraine
Бібліографічний опис: Scientific and technical journal «Technogenic and Ecological Safety»
Серія/номер: 19(1/2026), 11-20;
Короткий огляд (реферат): У роботі запропоновано підхід до управління техногенно-екологічною безпекою територій, що опинилися під впливом бойових дій і зазнали руйнування критичної інфраструктури. Дослідження базується на аналізі динаміки розвитку аварійних процесів, які зумовлюють швидкі зміни умов пошкодження, вторинні руйнування та обмежені можливості реагування. Встановлено, що часові параметри виявлення аварії, прийняття рішень і початку активних дій безпосередньо впливають на ефективність стабілізації ситуації, а скорочення часового резерву потребує використання автономних і адаптивних систем моніторингу та реагування. У роботі розглядається розроблена модель із дворівневою структурою. Перший рівень описує розвиток небезпечних процесів у довкіллі, що передбачає таку послідовність: формування джерела викиду, перенесення речовин у повітряному, ґрунтовому та водному середовищах, прояв екологічного ризику та визначення його ступеня. Другий рівень структури моделі реалізує задачу оптимального управління відповідно до сформованої інформаційної основи, отриманої за даними безпілотних літальних апаратів та технічних вимірювань. Такий підхід забезпечує локалізацію небезпек і своєчасну мінімізацію наслідків аварії шляхом вибору оптимальних керуючих дій. Для оцінки ризику неконтрольованого поширення забруднення у межах моделі введено критичні моменти часу, які визначають ефективність управлінських рішень, та залишковий час реагування. Враховано вплив воєнних дій на часові параметри процесів, які призводять до розвитку небезпечних ситуацій, обмеження доступу персоналу та деградації ресурсів. Відповідно до отриманої інформаційної основи формуються автономні цифрові платформи підтримки прийняття рішень. Запропонований підхід дозволяє прогнозувати розвиток аварій, координувати дії з реагування та оцінювати наслідки як інтегральний ефект впливу на довкілля, що дає змогу зменшити ризик реалізації критичних небезпек в умовах воєнного стану.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28351
Розташовується у зібраннях:Науково-технічний журнал «Техногенно-екологічна безпека» 2026

Файли цього матеріалу:
Файл РозмірФормат 
11-20_05-N. Rashkevіch.pdf465,52 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.