Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28666| Назва: | ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МОДЕЛЕЙ РЕГУЛЮВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОРГАНАХ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ |
| Інші назви: | THEORETICAL AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS FOR THE FORMATION OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE REGULATION MODELS IN PUBLIC AUTHORITIES |
| Автори: | Cтарков, В. |
| Ключові слова: | штучний інтелект публічне управління державне регулювання цифровізація моделі регулювання воєнний стан електронне урядування ризик-орієнтований підхід |
| Дата публікації: | 2026 |
| Видавництво: | НУЦЗУ |
| Бібліографічний опис: | ВІСНИК НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ Серія "Державне управління" |
| Серія/номер: | 1(24)2026; |
| Короткий огляд (реферат): | У статті обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування моделей регулювання штучного інтелекту в органах публічної влади в умовах цифрової трансформації та воєнного стану. Проаналізовано сучасні підходи до регулювання штучного інтелекту, що застосовуються у світовій практиці, зокрема ризик-орієнтований підхід Європейського Союзу, модель саморегуляції, характерну для США, а також централізовану модель державного контролю. Встановлено, що для України найбільш доцільною є гібридна модель регулювання, яка поєднує елементи зазначених підходів з урахуванням національних особливостей, процесів цифровізації та викликів воєнного стану. Запропоновано авторський підхід до формування моделей регулювання штучного інтелекту, який базується на інтеграції нормативно-правового, інституційного, технологічного та прикладного рівнів. Розроблено багатовимірну класифікацію моделей регулювання штучного інтелекту за критеріями ступеня державного втручання, рівня ризику, функціонального призначення та рівня прозорості алгоритмічних систем. Доведено, що застосування запропонованої моделі дозволяє підвищити ефективність державного управління, забезпечити баланс між інноваційним розвитком і захистом прав людини, а також адаптувати регуляторні підходи до умов цифрової трансформації та післявоєнного відновлення. |
| Опис: | The article substantiates the theoretical and methodological foundations for the formation of artificial intelligence regulation models in public authorities under conditions of digital transformation and martial law. Modern approaches to AI regulation applied in global practice are analyzed, including the risk-based approach of the European Union, the self-regulatory model typical for the United States, and the centralized state control model. It is determined that for Ukraine the most appropriate is a hybrid regulation model that combines elements of these approaches, taking into account national specifics, digitalization processes, and wartime challenges. The author proposes an original approach to the formation of AI regulation models based on the integration of legal, institutional, technological, and applied levels. A multidimensional classification of AI regulation models is developed according to the criteria of the degree of state intervention, risk level, functional purpose, and transparency of algorithmic systems. It is proved that the implementation of the proposed model enhances the effectiveness of public administration, ensures a balance between innovation and human rights protection, and enables adaptation of regulatory approaches to digital transformation and post-war recovery. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28666 |
| Розташовується у зібраннях: | Вісник НУЦЗ України. Серія: Державне управління Випуск 1(24)2026 |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Starkov.pdf | 397,97 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.


