ФАКТОРИ ЦИФРОВОЇ ГОТОВНОСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Abstract

Статтю присвячено систематизації факторів цифрової готовності регіонального управління. Запропоновано розуміти цифрову готовність як здатність органів влади та регіональної інституційної системи ініціювати, впроваджувати, безпечно використовувати й удосконалювати цифрові рішення для виконання публічних функцій. Фактори поділено на зовнішні та внутрішні, ресурсні та процесні, стимулювальні та обмежувальні. Виокремлено інфраструктурний, інституційний, нормативний, кадровий, фінансовий, інформаційний, сервісний, безпековий, соціальний та інноваційний блоки. Показано, що наявність інтернет-доступу та комп’ютерної техніки не гарантує готовності, якщо відсутні якісні дані, управлінське лідерство, навички, міжвідомча взаємодія й довіра користувачів. Обґрунтовано необхідність оцінювати не лише середній регіональний стан, а внутрішньорегіональні цифрові розриви між обласним центром, малими містами та сільськими територіями. Запропоновано послідовність діагностики: інвентаризація ресурсів, оцінювання зрілості процесів, аналіз бар’єрів користувачів, визначення ризиків, формування профілю готовності та вибір адресних заходів. Визначено ризики низької готовності: фрагментацію систем, залежність від постачальника, витік даних, цифрове виключення, формальну автоматизацію і нестійкість результатів