Personal resources as moderators in relationship between learning environment demands and student burnout

Abstract

Основною метою даного дослідження було вивчення ефекту взаємодії особистісних ресурсів (самоефективності, самоконтролю, оптимізму і життєстійкості) з вимогами освітнього середовища (навчального навантаження, ясності вимог, адекватності завдань) на вигоряння студентів. Було проведено моделювання структурними рівняннями із взаємодією латентних змінних для вивчення даних крос-секційного опитування вибірки студентів (N = 303; Мage = 18,38; SD = 1,53). Ефект взаємодії латентних змінних – вимоги освітнього середовища×особистісні ресурси був статистично значущим (β = -0,111; p <0,001). R2 для моделі з взаємодією дорівнює 0,54, а відсоток приросту поясненої дисперсії в результаті взаємодії становить 14,3%. Встановлено, що особистісні ресурси (самоефективність, самоконтроль, оптимізм і життєстійкість) мають системну організацію і на рівні емпіричних індикаторів утворюють інтегральний чинник – індекс особистісних ресурсів, який є буфером, що зменшує вигорання студентів, яке виникає внаслідок сприйманих стресорів освітнього середовища.