Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28359
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorБоснюк, Валерій Федорович-
dc.contributor.authorЯременко, Катерина Юріївна-
dc.contributor.authorДіланян, Дар'я Тимофіївна-
dc.date.accessioned2026-05-31T15:54:56Z-
dc.date.available2026-05-31T15:54:56Z-
dc.date.issued2026-05-31-
dc.identifier.citationБоснюк В.Ф., Яременко К.Ю., Діланян Д.Т. Психологічні предиктори вторинної травматизації психологів ДСНС України. Проблеми екстремальної та кризової психології. 1(11). 2026. С. 6-17. https://doi.org/10.52363/dcpp-2026.1.1uk_UA
dc.identifier.issn2786-5541-
dc.identifier.urihttp://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/28359-
dc.description.abstractУ статті представлено результати емпіричного дослідження психологічних предикторів вторинної травматизації психологів Державної служби України з надзвичайних ситуацій в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена специфікою професійної діяльності психологів, яка передбачає постійний контакт із травматичним досвідом постраждалих від бойових дій, надзвичайних ситуацій, втрат та катастроф. Тривала взаємодія з людьми, що пережили психотравмуючі події, створює ризик розвитку емоційного виснаження, професійного вигорання та вторинного травматичного стресу. Основна мета дослідження полягала у вивченні комплексної ролі психологічних характеристик в оцінці вторинної травматизації психологів. У дослідженні взяв участь 31 психолог із різних гарнізонів ДСНС України. Збір даних здійснювався здебільшого через онлайн-сервіс Google Forms. Встановлено, що для більшості психологів ДСНС характерний помірний рівень вторинного травматичного стресу. Високих показників у вибірці не виявлено, що може свідчити про наявність достатніх ресурсів психологічної саморегуляції та професійної адаптації. Регресійний аналіз показав, що найбільш значущими предикторами зниження вторинної травматизації є залученість і контроль як компоненти життєстійкості, добросовісність, відкритість новому досвіду та емоційний канал емпатії. Натомість зовнішня негативна мотивація виступає чинником підвищення рівня вторинного травматичного стресу. Запропонована регресійна модель пояснює 72,4 % дисперсії показника вторинної травматизації. Отримані результати підкреслюють важливу роль особистісних ресурсів та життєстійкості у збереженні психологічного благополуччя психологів ДСНС і можуть бути використані при розробці програм психологічної підтримки, профілактики вторинної травматизації фахівців допоміжних професій в умовах війни.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherНаціональний університет цивільного захисту Україниuk_UA
dc.titleПсихологічні предиктори вторинної травматизації психологів ДСНС Україниuk_UA
dc.title.alternativePsychological predictors of secondary traumatization among psychologists of the State Emergency Service of Ukraineuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Науковий журнал "Проблеми екстремальної та кризової психології" 2026-1(11)

Файли цього матеріалу:
Файл РозмірФормат 
6-17_1_2026.pdf713,59 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.