ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЦИВІЛЬНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО-ПСИХОЛОГІСНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

Abstract

Україна має запровадити національну систему стійкості, з чіткою взаємодію безпеки і оборони, держорганів, територіальних громад, бізнесу, населення у запобіганні й реагуванні на загрози, налагодження надійних каналів комунікації державних органів із населенням. Цивільний та соціальний захист є основними напрямками реалізації пріоритетних інтересів. Розбудова якої шукає нові форми і методи забезпечення безпеки в територіальних громадах, які будуть спрямовані на підвищення ефективності прийняття управлінських рішень. Заходи щодо зниження розмірів збитку, можливих втрат і руйнувань, соціальних проблем повинні здійснюватися завчасно, з принципу необхідної достатності й максимально можливого використання наявних сил і засобів. Повноваження органів місцевого самоврядування у забезпеченні: реалізації програм цивільного захисту; оповіщення та інформування населення; організації робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, радіаційного, хімічного, біологічного, медичного та соціально захисту населення та інженерного захисту територій; організація та здійснення евакуації населення, майна у безпечні райони, їх розміщення та життєзабезпечення населення; комплексного підходу до реальних загроз, які можуть виявляти каскадний ефект. Безпекова децентралізацій спрямована на оптимізацію існуючих закладів та створення нових структур, потребує додаткового фінансування за рахунок місцевих бюджетів. Нормативно-правові акти не встановлюють (рекомендують) критерії чисельності цивільного та соціального захисту. Відзначили тенденції: недостатній рівень кваліфікації кадрів, неефективне використання фінансових ресурсів, відсутній механізм перерозподілів районного бюджету та трансфертів.